9 жовтня ми з нашими маленькими дослідниками занурились у світ почуттів. Бо ж знати, що ти відчуваєш, — це перша сходинка до ментального здоров'я.

Що ми робили, щоб "подружитися" з емоціями?Грали в гру "Покажи і Назви": Вчилися не лише називати, а й показувати тілом, як виглядає Радість чи Сум.

Це були не просто ігри, а важливі кроки до емоційної грамотності наших дітей. Ми вчимо їх, що всі почуття – нормальні, головне – вміти їх правильно висловити.

Ми відкрили для себе чарівний світ "Ресурсної скрині" – добірки унікальних інструментів для розвитку емоційного інтелекту та психологічної стійкості, розробленої Світланою Ройз та "Смарт освітою".

 Поки всі вирішують, як назвати цей містичний вечір, ми з дітлахами просто чудово провели час!

У нас було справжнє "Гарбузове свято", і ми ані хвилини не нудьгували. Хто сказав, що осінь — це час сумувати? Тільки не в нас!Сьогодні у дітлахів була насичена програма:

Розім'ялися під "Гарбузовий хіп-хоп".

Грали в захоплюючу настільну гру "Знайди монстра" (всіх знайшли, ніхто не сховався!

Надихнулися новими знаннями на виставці в бібліотеці.

Було гамірно, весело і дуже по-дружньому! Чудовий день!

 Бібліотека відкриває нові горизонти для всіх, хто бажає розвиватися, освоювати сучасні технології та залишатися на крок попереду в світі цифрових можливостей.

Запрошуємо. всіх бажаючих.особливо людей елегантного віку. в наш Хаб цифрової освіти!В бібліотеці створено простір, де кожен може навчитися користуватися комп’ютером, Інтернетом та іншими цифровими інструментами. Від основ користування гаджетами до онлайн-курсів і розмов про безпеку в Інтернеті.

Незалежно від того, чи ви тільки починаєте, чи хочете вдосконалити свої навички – ми допоможемо вам відкрити для себе світ цифрових можливостей.

Не бійтеся технологій — вони можуть стати вашими надійними союзниками!

 27 жовтня був особливий день у нашій бібліотеці. До нас завітали маленткі члени клубу "Чомучки".Ми відзначали День української писемності та мови,провівши засідання клубу "Чомучки".

Я так раділа, спостерігаючи, як діти із захопленням слухали українські казки, як старанно виводили пальчиками логоказку " Руковичка"і як весело розповідали про улюблені пісеньки.

Мова — це наш скарб, наша спадщина. Дуже важливо, щоб діти змалечку розуміли це. Такі свята допомагають формувати любов і повагу до рідного слова, а також розвивають уяву та творчі здібності.

Дякую нашим маленьким зірочкам за їхні щирі посмішки та радість, яку вони дарують щодня!

 Наприкінці 18 ст. переселенцями з Білорусії і чорноморськими  козаками було засноване село Тузли (з турецької –сіль).

 В період найінтенсивнішої колонізації,а це період з 1804-1830рр.в Тузлах оселилися кріпаки з Курської,Орловської та Воронезької губерній.    

  В церковному описі Очаківського округу за 1902 рік зазначається,що в селі Тузли налічується  335 дворів,в яких проживає 2621 чоловік ( 1342 – чоловіки,1279 – жінки.) в центрі села знаходиться кам’яна  церква Святого Олександра Невського (побудована в 1876 році на доходи прихожан.) В процесі антицерковної компанії  1956 році церква в селі була закрита.

  Після реконструкції в  приміщенні церкви  знаходився сільський будинок культури та бібліотека.

      Відомо що бібліотека відкрита 10 вересня 1955 року,коли головою   

        колгоспу був Харламов Іван Омелянович. Комуніст,ветеран Великої    

        Вітчизняної війни,людина яка зустріла війну 22 червня 1941 року і      

     закінчив службу в 1947 році. Нагороджений орденом О.Невського,   орденами Вітчизняної війни І та ІІ ступенів,орденом Знак пошани, багатьма 

   бойовими медалями. За час його керівництва колгоспом село було

    електрифіковано у 1967 р. Завершилось будівництво асфальтованої

   дороги,яка з’єднала Тузли і Рибаківку із центральною трасою Одеса –

   Миколаїв,розпочато будівництво тваринницьких ферм, але вже за межами

   села. З ініціативи Харламова у 1970 році була споруджена двоповерхова

    типова середня школа.

      Нажаль дані про бібліотекарів з 1955 по 1959 рік відсутні.

      У 1959 році бібліотекарем стала випускниця Тузлівської середньої школи Харламова Алла Іванівна пропрацювавши один рік,вона вступила до Одеського ВНЗ.

       1960 році у Тузли  після закінчення бібліотечного училища приїхала працювати Ковальська Ніна Фомінішна. Вона пропрацювала в Тузлівській бібліотеці 4 роки.

      З лютого 1965 р. по 1966 рік в бібліотеці працює Сосюкін Михайло Іванович.

        А вже в 1966 році знову приходить молодий спеціаліст Охотніченко Валентина Миколаївна випускниця Тузлівської школи, пішла вчитися в Миколаївське культурно – освітнє училище .По закінчені якого прийшла працювати в рідне село – бібліотекарем. Пропрацювала до 1990р.Весь цей час бібліотека знаходилась в будинку культури.

     З 1990 по 1994 рік в бібліотеці  працювала Толкачова Валентина Василівна , в цей же час бібліотеку переносять в окреме приміщення. Дирекція радгоспу приймає рішення перебудувати радгоспний жилий будинок під бібліотеку. Бібліотека  мала сучасний дизайн; комфортна та затишна. На жаль з кризою 90 – х років прийшла в занепад і культура.  1995році бібліотеку знову переносять до будинку культури. Бібліотекарем  на той час була Шеремет Оксана Іванівна.

Будинок культури не опалювався взимку, приміщення вже довгий час  без ремонту. Потім  бібліотека довгий час не працювала.

         З 2000 року  бібліотекою керує Скипченко Ольга Миколаївна на той час приміщення для бібліотеки в селі не знайшлось. Ольга Миколаївна, як справжній фахівець,який вболіває за свою справу,відкрила бібліотеку в дома. Звільнивши  частину будинку під приміщення бібліотеки.

       В 2005 році Ольга Миколаївна іде  на пенсію. Бібліотеку знову переносять до будинку культури, в той час вже ведуть розмови про те,що в приміщенні будинку культури будуть знову відкривати церкву. В 2005 році бібліотекарем стає Галаєва Наталія Вікторівна. Бібліотека потребує капітального ремонту, взимку не опалюється,протікає дах під час дощу. На той час бібліотека має фонд літератури 8000тис.примірників.Але нажаль більшість з них застаріла.

 В 2010 році в будинку культури відкривають церкву,бібліотеку переводять в приміщення дитячого садка. Приміщення відремонтовано,вікна замінені на сучасні стекло пакети,газове опалення взимку.

На даний  час Тузлівська бібліотека є модельною бібліотекою.На 1.01.2012 р. книжковий фонд  складає 6700 примірників.   

 Бабин Яр — це не лише трагедія єврейського народу.

За даними Віталія Нахмановича, історика, музейного співробітника та відповідального секретаря Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, у 1941–1943 роках за час німецької окупації розстріляли 90–100 тисяч людей, з них приблизно 65–70 тисяч — євреї.

До бібліотеки завітали учні Тузлівського ліцею на годину пам’яті "Подих вічного болю".

Такі трагедії починаються не з пострілів. Вони починаються зі слів ненависті, з поділу людей на "своїх" і "чужих", з байдужості до несправедливості. Коли ми сьогодні бачимо зневагу до когось через його національність, віру чи погляди, ми маємо пам'ятати історію про трагедію. Бабиного Яру і розуміти, до чого це може призвести.

Також діти прослухали «Історію трьох ляльок» — це пронизлива і трагічна історія, яка стала одним із символів трагедії . Вона допомагає крізь долю дитини усвідомити масштаб і жах того, що сталося.

 Тузлівська бібліотека – Хаб цифрової освіти проводить безоплатне навчання з цифрової грамотності для відвідувачів. Усі охочі можуть здобути навички користування смартфоном, комп’ютером, інтернетом та основними онлайн-сервісами.Раніше координатор бібліотеки-Хабу пройшла спеціалізоване навчання від регіонального тренінгового центру для бібліотекарів. Протягом тижня вони вдосконалювали свої цифрові компетенції, навички із проведення тренінгів, знання про комунікації, роботу зі штучним інтелектом та організацію діяльності бібліотек-Хабів.

Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association UNDP Ukraine / ПРООН в Україніe Embassy of Sweden in Kyiv Міністерство цифрової трансформації України Дія.Освіта