Вишиванка  має глибокий зміст і є одним із найпотужніших висловів, що характеризує українську культуру та національну ідентичність. Вона відображає не лише естетичну цінність вишитої сорочки, а й її роль як символу єдності, незламності та національної свідомості українців.

Символ єднання та солідарності: Вишиванка об'єднує українців по всьому світу, незалежно від їхнього місця проживання. Коли люди одягають вишиванку, особливо у Всесвітній день вишиванки (третій четвер травня), це створює відчуття спільності, приналежності до єдиної родини та культурної спадщини. Це видимий знак солідарності та підтримки один одного.

Генетичний код нації: Вишиванка — це не просто елемент одягу, а генетичний код українців. Вона увібрала в себе тисячолітню історію, традиції та вірування. Кожен візерунок, стібок і колір на вишиванці має своє сакральне значення і слугує оберегом, передаючи знання та мудрість предків наступним поколінням.

Духовна броня та незламність: У часи випробувань, особливо під час повномасштабної війни, вишиванка стала духовною бронею українців. Вона символізує волю до свободи, стійкість духу та незламність нації. Одягаючи вишиванку, українці демонструють свою національну гідність, гордість та впевненість у перемозі.

Зв'язок поколінь: Традиції вишивання передаються з покоління в покоління, від бабусь до онучок, від матерів до доньок. Це створює міцний зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім, зберігаючи унікальність та самобутність української культури.

У сучасному контексті, коли Україна протистоїть агресії, фраза "Вишиванка єднає" набула ще більшої значущості. Вона стала символом опору та ідентифікації для українців у всьому світі. Носіння вишиванки – це не лише данина традиції, а й потужний маніфест українства, що свідчить про єдність народу, його незламний дух та непереможність.

Вишиванка єднає, бо вона є серцем, що б'ється в ритмі нації.

 Червоний мак став символом свята День пам'яті і примирення. День пам'яті і примирення відзначається в Україні 8 травня. Напередодні Дня пам'яті та примирення.До бібліотеки завітали вихованці Тузлівського ЗДО "Вишенька". Діти створили яскраву аплікацію з червоними маками й довідалися про символ пам′яті та вшанування жертв війни.

 Цього року в Україні вперше відбувається Національний тиждень безбар’єрності. Він проводиться в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської та триватиме з 19 по 25 травня. Його мета: підвищити рівень обізнаності громадян про безбар’єрність та розуміння того, як вона впливає на розвиток суспільства, мотивувати долучатися до діючих проєктів та ініціатив. А головне - сформувати позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми. Адже безбар’єрність – це про зручність для кожного з нас, це коли можеш.

Національне агентство України з питань державної служби постійно спрямовує свої зусилля на створення безбар’єрного простору в органах публічної влади. Впродовж тижня ми розповідаємо про різні аспекти безбар’єрності на публічній службі та чому це важливо.

Перш за все, пропонуємо з’ясувати, що ж таке безбар’єрність. Це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це коли кожна людина, незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей, може вільно пересуватись, навчатися, працювати, подорожувати, користуватись онлайн-послугами, впливати на життя громади та країни.

У 2021 році за ініціативи першої леді України Олени Зеленської прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Документом передбачено створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками:

• Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.
• Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.
• Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.
• Суспільна та громадянська безбар’єрність – передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
• Освітня безбар’єрність – створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
• Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
  
  
  

Детальніше про безбар’єрність можна дізнатися в Довіднику безбар’єрності.

https://nads.gov.ua/news/startuvav-tyzhden-bezbariernosti