Дати життя: 30.08.1922 - 31.10.2004

Біографія

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950—1961 рр. — заступник головного редактора журналу "Перець", згодом заступник головного редактора журналу "Мистецтво". Помер 31 жовтня 2004 року у Києві

На тексти гуморесок Павла Прокоповича Глазового композитори (зокрема П.Андрійчук) написали пісні.

Пісні на тексти П.Глазового виконують: веселий дует "Бузина" та Заслужений ансамбль пісні "Дарничанка".

Друкувався з 1940 року. Окремими виданнями вийшли:

• поема "Слався, Вітчизно моя!" (1958),
• поетичні збірки сатири та гумору
• "Великі цяці" (1956),
• "Карикатури з натури" (1963),
• "Коротко і ясно" (1965),
• "Щоб вам весело було" (1967),
• "Мініатюри та гуморески" (1968),
• жартівлива поема "Куміада" (1969),
• "Усмішки" (1971),
• "Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973),
• "Байки та усмішки" (1975),
• "Весела розмова"(1979),
• "Хай вам буде весело" (1981),
• "Сміхологія" (1982).

Книжки для дітей:

• "Пушок і Дружок" (1957) та "Старі друзі" (1959), написані в співавторстві з Федором Маківчуком,
• "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим,
• "Іванець-Бігунець" (1963),
• "Як сторінка, то й картинка" (1964),
• "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965),
• "Перченя" (1966).
• Серед останніх книжок — "Вибрані усмішки" (1992), "Веселий світ і Чорна книга" (1996), збірка "Сміхослов" (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки.

Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.

Твори:

• "Слався, Вітчизно моя!" (поема, 1958)
• "Куміада" (жартівлива поема, 1969)

Поетичні збірки сатири та гумору

• Сміхологія (вибране)"Великі цяці" (1956)
• "Карикатури з натури" (1963)
• "Коротко і ясно" (1965)
• "Щоб вам весело було" (1967)
• "Усмішки" (1971)
• "Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973)
• "Байки та усмішки" (1975)
• "Весела розмова"(1979)
• "Хай вам буде весело" (1981)
• "Сміхологія" (1982)
• "Вибрані усмішки" (1992)
• "Веселий світ і Чорна книга" (1996)
• збірка "Сміхослов" (1997)

Книжки для дітей

• "Пушок і Дружок" (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком
• "Старі друзі" (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком
• "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958) — у співавторстві з Б. Чалим,
• "Іванець-Бігунець" (1963)
• "Як сторінка, то й картинка" (1964)
• "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965)
• "Перченя" (1966)

Інші твори

• Дядько їсти хоче
• Заморські гості
• Заноза
• Красотульки
• Кто шумєл?
• Мова величава
• Не в своїй тарілці
• Серед темної ночі
• Спілкування
• Турок

Нагороди:
Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку "Сміхологія". Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р. орден "За заслуги" (1997) за вагомий внесок в українську літературу.

Література:
Глазовий Павло Прокопович // Мала філологічна енциклопедія / Уклали Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — К.: Довіра, 2007. ISBN 978-966-507-209-6 — С. 78