Бібліотека – хаб цифрової освіти

    На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 849, зокрема цілі "Українець, який хоче мати цифрові навички, може їх вільно набути", Міністерство цифрової трансформації запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності "Дія. Цифрова освіта", що доступна в мережі Інтернет за посиланням: osvita.diia.gov.ua
  11 січня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України та Українська бібліотечна асоціація підписали Меморандум про співпрацю, згідно з яким вони спільно сприятимуть розвиткові цифрової грамотності у межах проєкту "Дія. Цифрова освіта" – складової національного проєкту "Дія", яким передбачається створення онлайн-сервісів державних послуг задля побудови "Держави у смартфоні".
  У межах співпраці бібліотеки як хаби цифрової освіти надаватимуть усім охочим доступ до безкоштовного навчання на національній онлайн-платформі "Дія. Цифрова освіта".
  З травня 2023 року платформу було оновлено. Дія. Освіта – наступний етап еволюції проєкту "Дія. Цифрова освіта". Він стартував у 2020-му і був зосереджений на цифровій грамотності й цифрових навичках. Тепер Дія.Освіта – національна едьютейнмент-освітня платформа актуальних знань та навичок. Тут кожен може безоплатно здобути важливі знання заради власного ж успіху. Мета Дія.Освіта – зробити прорив не тільки у цифрових знаннях, а й загалом у навичках та вміннях, актуальних у сучасному світі.
  Комунальний заклад "Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових" з 2019 року входить до мережі цифрових хабів та безкоштовно надає доступ до сайту "Дія. Освіта", де можна пройти навчання з цифрової грамотності.
  Працівниці відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів бібліотеки інформують користувачів про окремі можливості й послуги Дії. Під час консультацій акцентуємо увагу на тому, що є:
  Дія – портал державних послуг, де можна отримати всі послуги онлайн: швидко, зручно та доступно.
  Дія – застосунок, де всі потрібні документи зосереджено на одній локації – у вашому смартфоні.
  Завантажити додаток App Store
  Завантажити додаток Google Play
  Дія. Освіта – освітня платформа актуальних знань та навичок. Її місія – зробити сучасні вміння і навички доступними для всіх в Україні. Платформа доступна українською та англійською мовами.

Хаби цифрової освіти — це простори, де кожен може вивчити навички цифрової грамотності та отримати доступ до сайту Дія.Освіта.

Дія.Освіта має 6000+ хабів — це бібліотеки, школи, університети, компанії та приватний сектор, IT-організації, ЦНАПи та громадські організації.

Тузлівська бібліотека є також хабом цифрової освіти.

                                           Послуги Хаба: 

-        Вільний доступ до мережі Wі–Fі; 

-        Замовлення та отримання державних онлайн-послуг через Єдиний портал державних послуг  Дія.Послуги; 

-        Групові та індивідуальні перегляди освітніх серіалів на єдиній державній платформі з цифрової грамотності Дія. Освіта з наданням консультацій бібліотекарем;

-        Індивідуальне навчання роботі на смартфоні для літніх людей 60+;

-        Індивідуальне навчання роботі на смартфоні в Viber, Telegram, WhatsApp для літніх людей 60+.

 

Допоможемо:

-        Реєстрація особистого кабінету на сайтах підприємств з надання житлово-комунальних послуг;

-        Реєстрація ВПО з питань отримання виплат;

-        Функціональні можливості мобільного застосунку Дія;

-        Отримати електронний підпис через Приват24;

-        Оплата комунальних через системи інтернет банкінгу;

-       Придбання квитків на транспорт;

-       Бронювати ліки в аптеці;

-       Безпечна робота в інтернеті;

-       Реєстрація електронної поштової скриньки, облікового запису Google;

-       Онлайн банкінг в Приват24;

-       Створення презентації Power Point;

-       Створення і редагування документів Word;

-       Реєстрація на сайті Пенсійного фонду України;

-       Реєстрація в інтернет магазинах Rozetka, OLX; 

-       Перенесення інформації на електронні носії;

 

2 серпня щороку вшановується Міжнародний день голокосту ромів

2 серпня щороку вшановується Міжнародний день голокосту ромів.

Саме у цей день, 80 років тому, гітлерівський режим вчинив страшний злочин проти людства – в газових камерах табору смерті Аушвіц-Біркенау було живцем спалено близько трьох тисяч безневинних чоловіків, жінок, дітей. Єдиною їхньою «провиною» була належність до ромської національності. Вважається, що під час Голокосту від репресій по всій Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів. «Калі траш» у перекладі з ромської означає «чорний жах». Так називають період в історії ромів за часів Другої світової війни.

Коли мова заходить про масові людські жертви під час Другої світової війни, то насамперед на думку спадає знищення євреїв. Натомість про трагедію ромів є невеликий масив інформації і досліджень. Геноцид ромського населення і до сьогодні залишається однією з найменш вивчених сторінок Другої світової.

Точна кількість загиблих під час Голокосту ромів невідома. Вважається, що перед Другої світовою в Європі їх проживало до мільйона. Під час війни від рук гітлерівців та їхніх союзників загинули 220 тисяч. На тимчасово окупованій нацистами частині Радянського Союзу було знищено близько 30 тисяч. Переважна більшість – в Україні (за приблизними оцінками загинуло близько 24 тисяч ромів).

Про геноцид ромів у Німеччині заговорили лише на початку 80-х років минулого століття. Для порівняння: геноцид євреїв визнали одразу після падіння нацистського режиму. І лише у 1996 році лідерами ромських організацій 10 країн Європи та США на конференції «Геноцид – Пам’ять – Надія» 2 серпня було встановлено як Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів.

Задокументованої інформації про знищення ромів вкрай мало. Лише нещодавно дослідники почали записувати історії, які переказували з покоління в покоління нащадки вцілілих ромів.

Ромів вбивали навмисно й жорстоко. Винищенням займалися спеціальні каральні загони – айнзатцгрупи кількістю від 1000 до 1200 осіб. Їхні командири могли особисто ухвалювати рішення про розстріли населення. Одна така група діяла в північній та центральній Україні, інша – в південній Україні, Бессарабії, Криму та на Кавказі.

Перші масові вбивства ромів почалися уже восени 1941 року. У Миколаївській області у вересні 1941 року особовий склад айнзацгрупи ліквідував понад сотню ромів, у тому числі жінок та дітей.

У лютому 1942 року в Артемівську (Бахмуті) зондеркоманда розстріляла двадцять родин ромiв у колишній гіпсовій шахті. Сотні ромів було знищено в Малині, Василькові, Обухові, Маріуполі, Кіровограді, Новгороді-Сіверському, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні.

На Рівненщині відомі місця масового вбивства представників ромської національної меншини, а саме: м. Сарни, м. Дубно, с. Воронки Вараського район, села Богданівка, Гуменники, Новомалин, Бистричі Рівненського району, с. Острожець Дубенського району.

Місцеві жителі так само, як євреїв, рятували ромів від розстрілів. Але їхній порятунок мав свою особливість. Перш за все, місцеві жителі попереджали ромів про наближення облав. Часто представники місцевої адміністрації видавали ромам фіктивні довідки про їхнє етнічне походження.

За роки незалежності Україна впроваджувала політику, спрямовану на етнічне відродження ромів, їх самоідентифікацію й самоствердження. Ромська етнонаціональна спільнота є невід’ємною частиною українського народу, а її історія – складовою нашої спільної національної пам’яті.

Але, на жаль, трагічні сторінки недавнього минулого повторюються сьогодні в нашій державі. Російська армія, порушуючи норми міжнародного законодавства та закони людяності, цинічно вбиває представників всіх національностей та рас, лише тому, що вони живуть в Україні й борються за свою землю і свободу.

Від початку повномасштабної війни роми на рівні з усіма громадянами України, що мають різне етнічне походження, протистоять російському агресору, беруть участь у русі опору. Роми служать у лавах ЗСУ, займаються волонтерською діяльністю, гуманітарною допомогою громадянам та військовим. Сьогодні час коли, як ніколи, важливо пам’ятати уроки історії та жахливі трагедії минулих поколінь, адже саме вони формують сучасні цінності. Свобода вираження, толерантність та усвідомлення єдності – це те, що людство має винести з цих уроків минулого.