До Дня Незалежності України  бібліотекою спільно з вихованцями ЗДО «Вишенька» було проведено яскравий  патріотичний квест — «Козацький гарт у пошуках скарбів України»!

Маленькі козаченята вирушили у захопливу пригоду, де крок за кроком виборювали підказки та долали цікаві етапи:

«Козацька розминка та швидкі коні» — малята показали свою спритність, розігрілися та отримали свій перший важливий символ — золотий колосок.

 «Річка та переправа» — випробування на згуртованість та взаємовиручку успішно подолано, а в нагороду діти здобули символ народної пам’яті — червону калину.

 «Творче сонце» — дітлахи колективно намалювали яскраве сонечко з квітами, за що виборювали третій символ — соняшник.

Зібравши всі обереги та символи разом, юні дослідники розгадали головну підказку! Вона й привела їх до омріяного місця, де був захований найсолодший скарб України — смачні гостинці для кожного учасника.

 

975 років української історії: шлях Києво-Печерської лаври крізь віки

Історія

XI століття — заснування.Історію монастиря традиційно пов’язують із 1051 роком, коли ченець Антоній оселився в печері на схилах Дніпра. До нього приєдналися інші подвижники, зокрема Феодосій Печерський. Навколо печер поступово сформувався монастир.

XI–XIII століття — розквіт.Печерський монастир став великим духовним і культурним центром Русі. Тут переписували книги, створювали літописи, розвивали іконопис та освіту. У 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, одного з головних храмів монастиря.

XIII–XV століття — руйнування та відновлення.Монастир пережив монгольську навалу 1240 року та інші війни. Попри руйнування, монастирське життя продовжувалося.

XVII–XVIII століття — перетворення на лавру.У 1688 році монастир отримав статус лаври — особливо почесний статус великого православного монастиря. У цей період комплекс активно розбудовувався. З’явилися численні храми й споруди в стилі українського бароко, а територію оточили потужними укріпленнями.

XVII століття — освітній центр.З діяльністю Лаври пов’язаний розвиток Києво-Могилянської академії та друкарства. Печерська друкарня стала одним із найважливіших центрів книговидання в Україні.

XX століття — радянські репресії.Після встановлення радянської влади монастир зазнав переслідувань. У 1930 році Києво-Печерську лавру закрили, а частину споруд було зруйновано. Територію перетворили на музейний комплекс.

Після 1991 року.З відновленням незалежності України почалося відродження релігійного життя Лаври. Водночас територія залишалася важливим музейним та історико-культурним комплексом.

Сьогодні.Лавра є пам’яткою світового значення та входить до об’єкта ЮНЕСКО «Київ: Софійський собор і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Її територія поєднує архітектурні пам’ятки, печери, музеї та діючі храми.

975-річчя — це нагода згадати не лише про вік монастиря, а й про його роль у розвитку української духовності, писемності, освіти, мистецтва та культури.

 Хто сказав, що бібліотека — це місце лише для тиші та дорослих розмов? Наші маленькі гості щоразу доводять протилежне! Спекотного літнього дня стіни нашої бібліотеки перетворилися на справжній острів дитячих розваг, сміху та неймовірних відкрить. Цього разу до нас завітали наймолодші відвідувачі .

Наш ігровий день розпочався у затишному куточку дитячої зали, де на малечу чекали перші випробування. Для віку 4–6 років настільні ігри — це не просто забава, а потужний тренажер для розвитку.

Разом із дітлахами ми:

• Тренували дрібну моторику та уважність, збираючи яскраві 3D-пазли та вежі.
• Вчилися грати в команді, чекати своєї черги та щиро радіти успіхам друзів.

Дивовижно спостерігати, з яким захватом і серйозністю малюки підходили до кожного ходу! Настільні ігри допомогли дітям адаптуватися, познайомитися ближче та налаштуватися на спільну хвилю.

Коли сидіти на місці стало зовсім важко, настав час для другої, найгучнішої частини нашого заходу — рухливих ігор! Простір між стелажами на деякий час став безпечним майданчиком для веселої біганини та естафет.

Такі зустрічі руйнують старі стереотипи про те, що бібліотека — це нудно. Для дітей дошкільного віку вкрай важливо сформувати позитивну асоціацію з цим місцем. Сьогодні вони прийшли пограти у хованки чи скласти пазл, а вже завтра — прийдуть із батьками за своєю першою книжкою для читання. Крім того, це чудовий спосіб соціалізації .

 Літо триває, аже отже — попереду ще багато цікавих зустрічей!

 Хіба у цифрової грамотності є вік? Як Дія.Освіта та звичайна бібліотека єднають серця

Знаєте, яка головна помилка багатьох людей? Думати, що смартфони, месенджери та всі ці «інтернети» — то лише для молоді. Насправді вчитися ніколи не пізно. І цифрова грамотність точно не має віку! Платформа Дія.Освіта та наші затишні бібліотеки доводять це щодня.

Пані Людмила довго обходила сучасні телефони десятою дорогою. Ну навіщо вони їй? Але в неї була мрія — знову поспілкуватися з подругою молодості. Тією самою, яка зараз живе аж в Азербайджані. Звичайні дзвінки — це дорого, та й обличчя не побачиш.

Тоді пані Людмила взяла свій смартфон і прийшла туди, де завжди затишно — до нашої бібліотеки.

Тут не було нудних лекцій чи суворих вчителів. Разом із бібліотекарем вони відкрили сайт Дія.Освіта та ввімкнули простий освітній серіал.

•  пані Людмила розібралася, як працює месенджер WhatsApp.
•  навчилася завантажувати додатки та створювати профіль.
•  перший відеодзвінок, сльози радості та довгі розмови з подругою!

Тепер тисячі кілометрів між Україною та Азербайджаном зникли. Достатньо просто натиснути кнопку на екрані.

Якщо ваші батьки, дідусі чи бабусі теж бояться техніки, підкажіть їм цей простий план:

• Просто завітайте до бібліотеки. Тут є безкоштовний інтернет, комп'ютери та люди, які завжди підтримають.
• Не бійтеся питати. Бібліотекарі з радістю допоможуть знайти потрібний курс на Дія.Освіта.
• Вчіться потроху. Відео тривають всього по 7–10 хвилин, усе розжовано до дрібниць.
• Одразу тицяйте в екран. Подивилися шматочок — повторіть у телефоні.

Навчання в бібліотеці — це повністю безкоштовно, спокійно і з живою підтримкою на кожному кроці.

Цифрові навички — це не про моду чи крутість. Це про свободу спілкування та можливість бути поруч із тими, кого любиш, попри будь-які кордони.