22-січня День Соборності України.

Вихованці Тузлівського садочка знову завітали до бібліотеки.Діти ознайомилися з історією свята.Переглянули відео "22 січня-День Соборності України",складали пазли з гербів областей та Республіки Крим  наприкінці діти стали в коло зробивши живий ланцюг Соборності.

 

18 січня – день народження Алана Мілна, творця Вінні-Пуха

Чудовий день! 18 січня 1882 року в Лондоні народився письменник Алан Мілн. Це саме він подарував світу Вінні-Пуха!Ведмедик отримав ім'я від однієї з реальних іграшок Крістофера Робіна, сина автора. Так само були вигадані й інші персонажі: маленький Паць, віслюк Іа-Іа, Кенга, Кролик. До речі, ці іграшки Крістофера Робіна зберігаються у дитячому відділі Нью-Йоркської публічної бібліотеки. У Великобританії охають та ахають з цього приводу, вважаючи подібний стан речей втратою культурної спадщини.Добрий та трохи незграбний ведмедик спроможний навчити дітей та дорослих досить простим, але важливим істинам. І робить це з гумором!  

Декілька уривків з легендарної книжки.

1.Кролик! - сказав Пух сам до себе. - … Він любить прості, легкі слова, наприклад: «Пообідаємо» або «Пригощайся, Пуше!» Мабуть-таки, спершу слід провідати Кролика!

2.А що, як Кролика немає вдома? Ану ж я знову застрягну в його дверях, як минулого разу? Я ж точно знаю, що я не розтовстів, а от його двері могли ще більше схуднути!

..3.Іноді виявляється, що думка, яка здавалася тобі дуже розумною, поки вона була в тебе в голові, стає зовсім не такою, коли вона виходить назовні й на неї дивляться інші.

4.…Минулого тижня або тижнем раніше Кролик наткнувся на мене й сказав: «Тьху ти, знову він!» Це і є справжнє дружнє спілкування.

5.Ти не можеш сидіти в своєму лісовому куточку увесь час і чекати, поки інші прийдуть до тебе. Іноді потрібно і самому піти до них.

6.Бур'яни - це теж квіти, коли з ними познайомитись поближче.

https://yabl.ua/2019/01/18/den-narodzhennya-alana-milna

 

Качан Анатолій Леонтійович

Поет (Народився 16 січня 1942 р.) с. Гур’ївка Новоодеського району на Миколаївщині

 Біографічна довідка
Качан Анатолій Леонтійович (літ. псевдонім Степан Воронець) народився 16 січня 1942 року в с. Гур’ївка, Новоодеського району на Миколаївщині. Батько, Леонтій Варфоломійович (1912 – 1989), працював там токарем машино-тракторної станції (МТС), відомої за кінокомедією режисера І. Пир’єва «Трактористи». Мати, Клавдія Василівна (1911–1986), теж мала технічну жилку, при потребі могла розібрати, а потім скласти деталі годинника чи швейної машини «Зінґер». Дитячі роки минули в сусідньому селі Новопетрівському, середню школу закінчив у селі Засілля Жовтневого району. Після школи працював монтером радіовузла, брав участь у передачах місцевого радіомовлення. На той період припадають його перші журналістські та літературні спроби. Друкуватися почав у 1962 році. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, захистивши дипломну роботу про українську новелістику 20-х років ХХ століття. Після закінчення університету 1965 року вчителював у містечку Вилкове на Одещині, служив у Криму, працював кореспондентом одеської обласної молодіжної газети «Комсомольська іскра», редактором видавництва «Маяк» в м. Одесі.
З 1971 року Анатолій Качан живе у Києві. Протягом тривалого часу очолював літературні відділи у дитячих журналах «Піонерія» (тепер «Однокласник»), «Барвінок», «Соняшник», республіканське літературне об’єднання школярів «Первоцвіт», а в газеті «Вечірній Київ» у роки її найвищої популярності вів сторінку дитячої творчості «Кораблик», яка згодом переросла в самостійне видання «Я Сам/Сама». 1975 року виходить у світ перша збірка письменника «Джерельце». 1979 року Анатолій Качан вступив до Спілки письменників України.
1982 року журналу «Піонерія» присуджено премію імені Миколи Трублаїні. 1988 року Анатолія Качана за роботу з розвитку творчих здібностей юних талантів нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та медаллю імені А. С. Макаренка. 2001 року Анатолію Качану присвоєно звання «Заслужений працівник культури України», 2002 року його нагороджено медаллю «Будівничий України», а за збірку поезій «До синього моря хмаринка пливе» (2001) йому присуджено літературну премію імені Лесі Українки.
В 1995 – 2003 роках Анатолій Качан працював у Міністерстві інформації України та Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка. З 2004 року він – голова творчого об’єднання дитячих письменників Київської організації НСПУ. Член редколегії журналу Спілки українських письменників Словаччини «Дукля» (м. Пряшів).
2004 року Анатолію Качану присуджено літературну премію імені Віктора Близнеця «Звук павутинки». 2006 року за систематизацію і популяризацію творчої спадщини Бориса Нечерди, а також за книгу власних віршів «Чари ворожбита» (2005) Анатолій Качан відзначений літературною премією імені Бориса Нечерди. 2008 року за підсумками Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна» нагороджений орденом «За розбудову України» ім. М. Грушевського, а 2009 року йому присуджено літературно-мистецьку премію «Київ» імені Євгена Плужника. Анатолій Качан є лауреатом приватної літературно-мистецької премії Володимира Рутківського «Джури» 2014 року. Переможець VIIІ міжнародного літературного конкурсу творів для дітей та юнацтва «Корнійчуковська премія» у номінації «Поезія для дітей / Автори з України» (2020).
Разом зі своїм племінником О. Зубовим, міжнародним гросмейстером, багаторазовим чемпіоном м. Миколаєва з шахів, був ініціатором проведення в місті корабелів Першого в Україні (2002 р.) та Другого (2011 р.), турнірів шахопоезії, присвячених пам’яті М. Вінграновського.
У переліку творчих здобутків письменника – добірки поезій, що увійшли до шкільних підручників і посібників, численні публікації в зарубіжних виданнях, пісні, написані у співавторстві з відомими українськими композиторами, статті та інтерв’ю з проблем дитячої літератури.              

                              

 Бібліотека може стати комфортним середовищем для вільного і зручного перебування невеликих за кількістю груп людей. Приємно що наша бібліотека  відкрита для всіх бажаючих.Сьогодні  в Тузлівську бібліотеку завітали батьки учнів 4 класу.Перед новорічними святами, вони вирішили допомогти дітям з поробками на свято.

 

27 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.

 Ви коли-небудь чули про бібліотечних котів? Вони лащаться, коли ви читаєте, муркочуть у вас на колінах. Буває, загороджують сторінки хвостом, але хіба це важливо, коли поруч котик? У цю заспокійливу атмосферу ви можете зануритися не тільки вдома, але і в деяких бібліотеках.

На сьогодні широко відомо вже більше трьохсот таких котиків. І це тільки різного роду «селебріті» з США, Великобританії, Канади та Австралії. Скільки насправді хвостатих улюбленців мешкає в читальних залах, намагається порахувати спеціальне «Суспільство бібліотечних котів». Засноване воно було в 1987 році в США Філлісом Лахті. Його основна мета – зібрати інформацію про всіх вусатих в бібліотеках. На сьогодні в базу занесено близько 700 котів з різних куточків світу.

Усі, хто має вдома тварину, знають, ніхто не надасть стільки позитивних емоцій, не заспокоїть і не вислухає краще, ніж домашній улюбленець. Кішки, кролики, черепахи, птахи, і, звичайно ж, собаки — наші маленькі друзі, мовчазні психотерапевти, справжня віддушина в сучасних реаліях нашого занадто серйозного і виснажливого світу. 

Дослідження показують, що перебування поруч із собакою, ігри і тактильний контакт з нею зменшують стрес, збільшують фізичну активність, надають допомогу при депресії і тривожності, заспокоюють і мотивують.  Основною передумовою, чому саме собака робить таку благотворну дію, є те, що він завжди радий спілкуванню з людиною. Собаки легко навчаються, краще, ніж інші тварини, висловлюють свої емоції. А ще вони вміють уважно слухати.

15 років тому в дитячих бібліотеках Солт-Лейк-Сіті (США) з'явилися спеціально навчені собаки-слухачі. Складнощі з читанням у дітей часто пов'язані з тим, що дитина соромиться читати перед класом і вчителем, боїться допустити помилку. Батькам теж не завжди вдається слухати спокійно і зацікавлено. Так, багато хто знає, що не слід робити зауваження дитині під час читання, але часто утриматися від виправлень дуже складно. Дитина і батьки нервуються, процес навчання перетворюється на своєрідні тортури.

Собаці ж все одно, як дитина читає, швидко чи повільно, добре чи погано. Дітям подобається, що собака мовчки слухає їх недосконале читання, у собаці вони знаходять вдячного слухача і товариша.

Методика, запроваджена американськими бібліотекарями, поширилася по всьому світу, у Фінляндії такі собаки навіть числяться в штаті співробітників бібліотек. В Україні ж такий чотирилапий спеціаліст поки що існує в єдиному екземплярі і на волонтерських началах. Унікальна собака-слухач на ім'я Кіміко займається з малюками читанням у Херсоні на базі КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара". 

 

 16 листопада 1995 року держави – члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У 1996 році Генеральна асамблея ООН запропонувала щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний День толерантності. Символом толерантності визнано райдужний прапор.

Поняття “толерантність” сьогодні трактується дуже різнопланово. Перш за все, це терпиме ставлення до іншого, несхожого на тебе, прийняття іншої людини, інших думок і поглядів. Толерантність в перекладі з англійської – можливість почути іншого, зрозуміти іншого. Це мистецтво жити поруч з несхожим, спосіб вирішення конфліктів, мистецтво цивілізованого компромісу.

Сьогодні для вихованців ЗДО « Вишенька» проведено  хвилину спілкування «Дітям про толерантність». Діти переглянули мульурок на каналі You Tube «Дітям про толерантність»,через квітку толерантності- дізнались,що це таке,які риси притаманні толерантності.

Дуже важко уявити абсолютно толерантну людину. Коли людина навчиться подумки ставити себе на місце інших і, таким чином, корегувати свою поведінку, вона стане по-справжньому толерантною. Це непросто,але всі ми, повинні до цього прагнути.