Водночас це свято і дорослих - усіх тих, хто завжди поряд з дітьми, хто допомагає їм зростати, навчатися, пізнавати світ. Усміхнені личка, палаючі захватом очі, довірливі обійми маленьких рук - це те, задля чого ми живемо. Робити усе можливе, аби життя дітей було щасливим і безхмарним - всебічно підтримувати обдарованих, заохочувати здібних, розвивати особистість - святий обов'язок кожного з нас.
1.6.23
Водночас це свято і дорослих - усіх тих, хто завжди поряд з дітьми, хто допомагає їм зростати, навчатися, пізнавати світ. Усміхнені личка, палаючі захватом очі, довірливі обійми маленьких рук - це те, задля чого ми живемо. Робити усе можливе, аби життя дітей було щасливим і безхмарним - всебічно підтримувати обдарованих, заохочувати здібних, розвивати особистість - святий обов'язок кожного з нас.
18.5.23
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято - День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2023 року це буде 18 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята.
Особливе значення День вишиванки має саме 2023 року - тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.
День вишиванки - подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.
Вихованці ЗДО "Вишенька" сьогодні також прийняли участь в святкуванні.Зробивши "вишиванку дружби"на велику білу сорочку діти наклеїли маленькі сорочки,які самі розмалювали.
8.5.23
Цього року 8 травня, в День пам’яті та примирення, Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни.
Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни.
Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього нині є Російська Федерація. Вона прагне привласнити перемогу над нацизмом, щоб маніпулювати й власними громадянами, і міжнародною спільнотою. Ми наголошуємо – жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця для агресивної політики, кульмінацією якої стало злочинне повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року.
У Російській Федерації відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалося на культ, а потім і взагалі на потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. А також застерігає інші країни від наслідків підтримки, поширення чи потурання російським наративам до 9 травня, адже Кремль використовує причетність росіян до перемоги над нацизмом як моральне обґрунтування сучасних дій Росії.
Сьогодні російська влада фактично зруйнувала систему міжнародних відносин, встановлену після Другої світової війни. Збройною агресією проти України вона розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки. У цьому РФ нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х років напередодні глобального конфлікту. А ми маємо нагадувати світові, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти напередодні Другої світової заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні міжнародна спільнота має змогу опиратися на той гіркий досвід та історичні уроки.
День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.
Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Однак тепер це – путінська Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом росіян». Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і зруйнувала мир у Європі.
Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
15.4.23
9 квітня католики відсвяткували Великдень, а 16 квітня 2023 року це велике свято - у православних християн.
14 квітня до бібліотеки завітали вихованці Тузлівського ЗДО "Вишенька".Діти прийняли участь в майстер -класі з розмальовки писанки,дізналися історію Великодня,звичаї свята.Чим відрізняються писанки,крашанки,дряпанки.Грали в гру "Писанка",водили хороводи, співали гаївки,прикрасили пасхальне дерево.
11.4.23
11 квітня – пам’ятна дата в історії людства, що 78 років тому докорінно змінила хід історії − Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Довідавшись про наближення військ, в’язні різних національностей з 18 країн світу підняли повстання. Через табір за 8 років його існування пройшло близько 250 тисяч людей, майже 50 тисяч з яких загинуло.Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом «Jedem das Seine» – «Кожному своє».
Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття нацистських катівень.Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».
За майже 80 років, коли весь цивілізований світ повторював щоразу «Ніколи знову», тільки одна країна скандувала «Можемо повторити». Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком безпрецедентної російської агресії весь світ побачив, що вони мали на увазі під своїм лозунгом. Це страшні воєнні злочини проти мирних жителів, які армія російської федерації вчиняє в Україні. Буча, Ворзель, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Мотижин, Чернігів, Харків, Мелітополь, Маріуполь… Однак, попри все, ми продовжуємо робити свою важливу справу: бережемо події сьогодення, щоб наші нащадки знали про героїчні вчинки українського народу, який сьогодні як ніколи об’єднався заради єдиної мети – Перемоги!
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів − це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.
Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.
Вічна пам’ять усім загиблим у пекельних муках та катуваннях! Пробачення їм ніколи не буде!
6.4.23
8 квітня - Міжнародний день ромів
Цигани. Роми. Gitanos
Сінті, ром, рома, ромали, мануш, калі — самоназви народу, який ми називаємо циганами. Це декілька десятків народностей, які мають схожий спосіб життя, традиції. У стародавні часи цей народ жив на території Індії. Незважаючи на те, що вони розселилися на всіх континентах і живуть серед різних народів, вони намагаються зберегти національну ідентичність.
29.3.23
До 79-річчя звільнення Миколаївщини від нацистської окупації
6 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р.Я.Малиновського, форсувавши річку Інгулець і захопивши на західному березі кілька плацдармів, приступили до здійснення Березнегуватсько-Снігурівської операції. За два дні наступальних боїв частини Червоної Армії оволоділи Новим Бугом, Казанкою та іншими населеними пунктами. Перерізавши залізницю Долинська-Миколаїв, наші війська зламали фронт 6-ї німецької армії. З району Нового Буга війська фронту спрямували удар по тилах ворожих військ, що діяли на схід від Миколаєва. Одночасно зі сходу наступали 6, 5 ударна та 28 армії фронту, прикриті 17 повітряною армією. У березні 1944 р. в районі селищ Березнегувате і Снігурівка було оточено і знищено угрупування гітлерівців чисельністю до восьми дивізій. 19-21 березня 1944 р. визволено Єланець, Братське, Арбузинку. Тим часом війська правого крила 3-го Українського фронту заволоділи Новою Одесою і Вознесенськом. 20-24 березня війська цього фронту по всій лінії від Вознесенська до Миколаєва форсували річку Південний Буг. Частини 2 Українського фронту на той час повністю очистили від окупантів Первомайськ, Криве Озеро і Врадіївку. 26 березня 1944 р. у Миколаївському торговому порту висадився загін десантників, яким командував старший лейтенант К.Ф.Ольшанський. 28 березня 1944 р. війська 5 ударної і 28 армії оволоділи м. Миколаїв. При визволенні Миколаєва відзначились війська 5 ударної армії генерал-полковника В.Д.Цвєтаєва, 28 армії генерал-лейтенанта О.О.Гречкіна, 6 армії генерал-лейтенанта І.Т.Шлеміна, 2 гвардійського мехкорпусу генерал-лейтенанта танкових військ К.В.Свиридова, 17 повітряної армії, якою командував В.О.Судець. 20 артилерійськими залпами салютувала Москва доблесним визволителям Миколаєва. Після визволення міста війська лівого крила 3 Українського фронту, форсуючи річку Південний Буг, зав'язали бої на підступах до Очакова. 2 квітня 1944 р. територія Миколаївщини була повністю звільнена від нацистських військ.
За героїзм, проявлений у боях за визволення Миколаївської області понад 100 воїнів Червоної Армії удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 19 з'єднанням і частинам Червоної Армії присвоєно найменування "Миколаївських", "Первомайських" і "Новобузьких".
975 років української історії: шлях Києво-Печерської лаври крізь віки Історія XI століття — заснування. Історію монастиря традиційно пов’я...
-
Книги до Дня молоді В Україні нещодавно змінили дату свята, щоб синхронізуватись зі світовою спільнотою. У 2025 році українська молодь в...
-
Бабин Яр — це не лише трагедія єврейського народу. За даними Віталія Нахмановича, історика, музейного співробітника та відповідального се...











