22.1.21

Щороку 22 січня в Україні відзначають День соборності. Цього дня в 1919 році відбулося об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну державу. Розповідаємо, що це за свято і чому воно має велике значення для сучасної України.

Історична довідка

Об'єднанню УНР і ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 Четвертого універсалу Центральної Ради, згідно з яким Українська Народна Республіка стала суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено дещо пізніше: в листопаді 1918 року. А вже 22 січня 1919 року відбулося офіційне об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу.

"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України - Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Україна) і Наддніпрянська велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – говорилося в тексті Універсалу про об'єднання.

Державний кордон Української Народної Республіки на день злуки 22 січня 1919 був значно довшим за сучасний. У 1919 році до складу УНР входили українські етнічні землі: Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії), Берестейщина і Гомельщина (Білорусь), Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина), Мармарощина, Південна Буковина (Румунія), Придністров'я.Вперше День соборності святкувався 22 січня 1939 року в місті Хуст. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення з участю 30 тис. осіб.

У цілому у період радянського режиму День соборності практично не святкувався і вважався "контрреволюційним святом".

Офіційним святом День соборності став після указу президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року. У грудні 2011 року тодішній президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня та заснував День соборності і свободи 22 січня. За три роки в листопаді 2014 року чинний глава держави Петро Порошенко заснував День гідності і свободи 21 листопада, повернувши 22 січня святкування Дня соборності.Основною традицією під час святкування Дня соборності є живий ланцюг. Історія цієї традиції бере свій початок із 1990 року, коли жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату.

З 2000-х років у Києві щорічно вибудовують живий ланцюг вздовж мосту Патона, який з'єднує лівий і правий берег столиці, у такий спосіб символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України. Всі охочі долучитися до дійства беруть із собою державні жовто-блакитні прапори і просто приєднуються, ставши частиною ланцюга.

Окрім цього, 22 січня в Україні заведено покладати квіти до пам'ятників Грушевському і Шевченку, а також інших видатних діячів в історії України, зокрема учасників Революції гідності та бойових дій на сході країни.

21.1.21

21 січня світ святкує Міжнародний день обіймів. За традицією, у цей день можна обіймати всіх, навіть незнайомців.

Хоча свято і досить молоде, але є вкрай корисним. У світі є тенденція до зменшення фізичного контакту, а він є необхідний для психологічного і фізичного здоров'я.

Святкують День обіймів і в Україні, хоч це і не є офіційним святом.

Це добре свято було засновано в 1986 році в США, а потім швидко поширилося на всі регіони світу. Кажуть, що придумали це свято студенти. І відповідно до цього свята, обійняти по-дружньому в цей день можна навіть незнайому людину. Важливо також зазначити, що є ще один День обіймів, що відзначається щорічно.

10 причин, чому обійми корисні

За словами вчених, правильні глибокі обійми, коли серця двох людей немов торкаються один одного, приносять неабияку користь, а саме:

1. Обійми викликають відчуття довіри та безпеки. Це допомагає поводитись більш впевнено та відкрито.

2. Обійми здатні підвищувати рівень гормону, який допомагає позбутись відчуття самотності та гніву (окситоцину).

3. Довгі обійми сприяють виділенню гормону щастя (серотоніну). Саме завдяки ньому у людини піднімається настрій і з'являється відчуття щастя.

4. Обійми зміцнюють імунну систему.

5. Обійми здатні підвищувати самооцінку. Коли наші рідні обіймають нас, то проявляють не лише свою любов, а й показують те, що ми — особливі. Такі відчуття та асоціації притаманні кожній людині ще з дитинства.

6. Завдяки обіймам розслабляються м'язи, знімається напруга та стрес, а також — втамовується біль.

7. Обійми позитивно впливають на нервову систему, заспокоюючи її та покращуючи емоційний стан людини.

8. Обійми вчать нас дарувати та приймати, адже в будь-якому з цих випадків ви почуватиметесь краще.

9. Дія обіймів схожа на медитацію та сміх. Вони вчать нас відпускати погане і насолоджуватись теперішнім моментом; допомагають об`єднати серце, почуття та дихання.

10. Енергія, якою між собою обмінюються люди, обіймаючи один одного, — це внесок в їхні стосунки. Він спонукає до співчуття та розуміння. Це той випадок, коли 1+1=3, тому що приходить розуміння, що ціле — більше, ніж сума його частин. І ця взаємодія, найімовірніше, приведе до безпрограшних результатів.

"Для виживання людині потрібно, щоб її обнімали 4 рази на день, 8 раз — для підтримки, і 12 — для особистого зростання та розвитку", — американський психолог Вірджинія Сатир

Не потрібно чекати відповідного моменту, щоб обняти близьку людину! Робіть це кожного разу, коли є нагода, адже обійми дарують радість та відчуття того, що людину люблять та турбуються про неї.

20.1.21

Кожен день має свою історію, сповнений цікавими фактами та подіями, які відбувалися у різні роки.

Прикмети дня

20 січня відзначається Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Цей день є кінцем святок: “Іван Хреститель свята відвів”. Якщо цього дня стояла ясна і холодна погода, то літо очікувалось засушливе, а похмура і сніжна — натякала на рясний урожай. До 20-го січня закінчувались Богоявленські морози, і хоча попереду ще була майже половина зими, люди вже жили в очікуванні тепла: “Тріщи, мороз, не тріщи — минули Водохрещі: дуй, хурделиця, не дуй — на Великдень пішло”.

18.1.21

Англійський письменник, поет і драматург Алан Александр Мілн.

Народився 18 січня 1882 року в Кілберні, Лондон, Великобританія. Повне ім'я - Алан Александр Мілн.

Вчився в невеликій приватній школі, власником якої був його батько, Джон Мілн. Одним з його вчителів в 1889—1890 був Герберт Уеллс. Потім поступив у Вестмінстерську школу, а потім в Трініті-коледж Кембріджа, де з 1900 по 1903 рік вивчав математику.

Будучи студентом, він писав замітки в студентську газету "Grant". Зазвичай він писав разом зі своїм братом Кеннетом, і вони підписували замітки ім'ям АКМ. Роботи Мілна були помічені, і з ним став співпрацювати британський гумористичний журнал "Панч", згодом Мілн став там асистентом редактора.

В 1913 році Мілн одружився на Дороті де Селінкурт, в 1920 році у них народився єдиний син — Крістофер Робін Мілн. Писати історії про Вінні-Пуха Мілн почав для свого сина. До виходу в світ книг про Вінні-Пуха Мілн вже був досить відомим драматургом, проте успіх Вінні-Пуха придбав такі масштаби, що інші твори Мілна зараз практично невідомі.

Перша книга про Вінні Пуха була опублікована в 1926 році, а друга - "Будинок на Пуховому узліссі" в 1928 році. Книга Мілна "Світ Пуха" виграла премію Lewis Carroll Shelf Award в 1958 році.

Мілн брав участь в Першій світовій війні як офіцер британської армії. Пізніше він написав книгу "Світ з честю", в якій засуджував війну.

Алан Мілн помер 31 січня 1956 року. Після смерті письменника, його вдова продала права на Вінні Пуха компанії Walt Disney.

15.9.20

Агата Мері Кларіса Крісті (Міллер) — англійська письменниця, найвідоміший автор детективів, що найкраще купується в світі. Агата Крісті народилася15 вересня 1890 року в Торквєє, графство Девон, Англія.

Її освітою займалася мати, тому Агата була дуже «домашньою» дитиною. З початком I Світової війни Агата Міллер працювала медсестрою у військовому госпіталі. Саме тоді, в перервах між чергуваннями, вона і почала писати детективи.

У найпершому романі – The Mysterious Affair at Styles («Таємничий злочин в Стайлсі»), що вийшов у світ тільки в 1920 році, - з’явився головний герой, приватний детектив Еркюль Пуаро, ексцентричний і самозакоханий бельгієць, який постійно потребував «сировини для роботи сірих клітинок головного мозку». Пуаро був героєм 25 романів письменниці, поки в 1975 році не «помер» в романі Curtain.

Іншою героїнею багатьох розповідей і романів Агати Крісті була місіс Марпл – англійка до мозку кісток, яка розслідувала різні злочини, що здійснюються по сусідству. Її «дебют» у глядачів відбувся в 1930 році в романі Murder at the Vicarage («Вбивство в будинку вікарія»). Померла Агата Крісті 12 січня 1976 року.

Сьогодні її книги видані тиражем більше 100 мільйонів екземплярів і перекладені на 100 мов.

28.4.20

Твен М. «Приключения Тома Сойера»

Твен М. «Приключения Тома Сойера» – 145 лет (1875)

Марк Твен известен во всём мире, но в России он известен больше всех американских писателей. Его произведения печатались в сотнях изданий, и ни один культурный человек не считает себя вполне образованным человеком, пока он не прочитает Марка Твена.
Максим Горький

Американский писатель, юморист, сатирик, публицист и издатель Марк Твен известен у нас в первую очередь благодаря произведениям «Приключения Тома Сойера» (1875) и «Приключения Гекльберри Финна». Хотя творчество Твена куда более разнообразно. Он оставил 25 томов произведений самых разных жанров, от лёгких набросков до толстых исторических романов.
Правда, к своему литературному дару писатель относился скромно: «Мне потребовалось 15 лет для того, чтобы понять, что у меня нет никакого литературного таланта. Но было слишком поздно. Я уже не мог отказаться писать, мои книги сделали меня знаменитым».

Марк Твен (настоящее имя – Сэмюэл Лэнгхорн Клеменс) родился в 1835 году в посёлке Флорида, штат Миссури. Детство Сэма прошло в городе Ганнибале. Семья была бедной: вся в долгах и проблемах. Отец умер, когда Сэму было только 12 лет. Чтобы помочь выжить семье, будущему писателю пришлось работать с самого раннего детства. Он перепробовал множество профессий. Был учеником наборщика в газете, старателем на серебряных приисках, лоцманом на пароходе на реке Миссисипи. Последняя профессия была самой интересной, она дала позднее писателю литературный псевдоним «Марк Твен». Это термин из речной навигации, он обозначает глубину реки, достаточную для прохода речных судов. Во время работы лоцманом Сэм часто кричал матросам парохода: Марк Твен (mark twain, «мерка-два»), заставляя их увеличить ход парового механизма на всю мощность. Когда будущий писатель стал журналистом, он подписывал свои статьи в газете – Марк Твен.
В 1868-69 годах Марк Твен в качестве журналиста от газеты «Альта Калифорния» участвовал в средиземноморском круизе. По материалам этого путешествия он написал свою первую книгу: сборник юмористических рассказов «Простаки за границей, или Путь новых паломников». Книга стала очень популярной и принесла автору известность.
В 1875 году вышел первый роман Марка Твена «Приключения Тома Сойера», благодаря которому он вошёл в список крупнейших американских писателей. Эта книга и в наше время является настольной, так как в ней отличным образом сочетаются мудрость, остроумие и философия.
Роман повествует о приключениях мальчика по имени Том Сойер, который живёт в небольшом провинциальном городке Санкт-Петербурге, штат Миссури, в доме своей тётушки Полли. Действие романа происходит до Гражданской войны в США. Том – сирота двенадцатилетнего возраста. В книге описываются несколько месяцев из жизни мальчика, в течение которых он успевает найти подружку, стать свидетелем убийства, разоблачить убийцу, убежать из дома и пожить на острове, заблудиться в пещере и благополучно выбраться из неё.
Большинство событий, о которых говорится в «Приключениях Тома Сойера», взято из реальной жизни. Писатель вспомнил о годах своего детства в городке Ганнибале, которое в произведении получило название Санкт-Петербург (американцы любят давать маленьким городкам громкие названия столиц, поэтому страна имеет несколько Парижей, Иерусалимов и т.п.; возможно, эти названия своего времени напоминали эмигрантам о покинутых родных местах). В предисловии к произведению Марк Твен отметил, что Том Сойер вобрал в себя черты характеров трёх мальчиков. Кто же эти трое? Это сам юный Сэмюэл Клеменс, который не очень любил учиться и был способен на разные выходки, его школьный товарищ Вилли Боуэн, а также Томас Сойер, с которым писатель подружился ещё в детстве. Под именем тетушки Полли Марк Твен изобразил свою мать, а под именем Бекки Тэтчер – одну из своих школьных подруг, с которой однажды заблудился в лабиринтах пещеры вблизи Ганнибала. Своего друга – маленького бродягу Тома Бленкеншипа – Марк Твен увековечил в образе Гекльберри Финна. Рядом с домом Клеменсов до сих пор стоит тот самый легендарный забор, который хитрец Том сдавал в покраску окрестной детворе. Неподалеку находится Кардиффский холм, у подножия которого Том играл с ребятами, и совсем рядом протекает Миссисипи, где находится остров, который в книге называется островом Джексона. В нескольких милях от Ганнибала есть настоящие пещеры, в которых заблудились Том и Бекки. Существовала даже реальная лачуга пьяницы-папаши Гека, её снесли в 40-х годах прошлого века.
С 1956 года в Ганнибале проводятся дни Тома Сойера. С 1961 года специальным решением Конгресса США им придан национальный статус. В программу дней входят твеновские чтения и скетчи, ярмарка, соревнования по волейболу. Гвоздь программы, конечно же, – соревнования по крашению заборов.

http://vrnlib.ru/tven-m-priklyucheniya-toma-sojera/