Одним з перших сказав гіркі слова правди молодий Павло Тичина, сонячний кларнет якого був налаштований на оспівування українського відродження. В його поемі "Чистила мати картоплю…" проста українська жінка, стурбована за майбутнє своїх дітей, прорікає:

Ленін-антихрист явився, мій сину, а ти проти мене.

Треба боротись: ворог явився.

Болем і скорботою проникнута поезія "Загупало в двері прикладом…", котру лише в останньому томі 12-томника Тичини опубліковано повністю, без скорочень.

Загупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку.

— А-ну, одчиняй, молодиця, чого ти там криєшся в хаті.

Застукало в серці, різнуло: ой горе! Це ж гості до мене.

Та чим же я буду вітати — іще ж не зварився синочок.

На одну збожеволілу молодицю аж п’ятеро озброєних чоловіків… І лише один співчуває нещасній.

— Синочку, дитя моє любе! Ой що ж я з тобою зробила!

А писар все пише, все пише — та сльози писать заважають.

Що ж трапилось потім, чому в апогей голодомору з’являється сумнозвісний вірш "Партія веде", опублікований в самій більшовицькій "Правді"?

Зважаючи на абсолютну нехудожність з точки зору поетичної естетики автора "Сонячних кларнетів", можна цілком погодитися із твердженням Остапа Тарнавського, українського літературознавця з-за рубежу, чиє дослідження оприлюднив журнал "Всесвіт" 8 років тому. "Іронія, що він (Тичина) висунув як засіб вислову, була сприйнята як вірне служіння, і поетова (іронічна) творчість стала частиною сталінської пропаганди, іронічна поетова поза коментувалася всерйоз".1

Доводити зараз, що "Партія веде" — нісенітниця, набагато легше, ніж раніше було вивчати "художні особливості". Якщо навіть абстрагуватися від "панів" та "буржуїв", які вже давно були скинуті до "одної ями", то й неозброєне око помітить примітиві рими, якими грішать поети-початківці, набрані без логічного зв’язку тогочасні атрибути: комсомол, МТС, повітряний флот… Відвертим глумом над партійними планами звучить обіцянка "в МТС пошлемо друкарні", а "мур" і "мол" виступають в значенні "перешкода". А назвати цей час "неповторним", "невмирущим", коли голодна смерть косила мільйони, можна було тільки саркастично.

Всім відомо, що П.Тичина перебував у своєрідній еміграції, відмежувавшись від реального життя, але бодай символами спілкувався із тими, хто міг його зрозуміти. Тому завжди наполягав, щоб під цією пріснопам’ятною поезією завжди стояла дата — 1933 рік.

ГОЛОД

Хоч би світало… – Мамо, хліба!
Підвівся батько: замовчи!
Коло вогню в вагоні збились
і мруть голодні втікачі.

І дим їм очі виїдає.
Мороз проходить аж в кістки.
А за вагоном крик і гомін,
обмін, торгівля і свистки.

В лахмітті, в скорбі, у болячках
зігнулась мати. В щось дитя
укутала, та все: ну, спати –
навік засунуло б ти… Життя!

Прийшли сюди, а голод з нами.
Й нема людей поміж людей.
Ти чув?.. недавно десь тут жінка
зварила двох своїх дітей…

Одскочив батько: божевільна!
Мовчи! мовчи! До чого це? –
Схопилась мати й закричала,
а батько плюнув їй в лице…

Сьогодні, 21 листопада, українці відзначають державне

 свято – День гідності та свободи

День гідності та свободи - свято в Україні, яке відзначають щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013 року).

Його встановлено згідно з указом президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій. Свято було встановлене "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".

День гідності та свободи став своєрідним наступником свята Дня свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада. У 2011 році його скасував експрезидент Віктор Янукович. Він також скасував указ другого президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності". Тоді за указом Януковича було засноване так зване свято День соборності та свободи, яке відзначалося 22 січня. Воно виникло внаслідок зміни дати відзначення Дня свободи з 22 листопада на 22 січня - дату святкування Дня соборності.

Історія свята

Як відомо, українці виходили на акції протесту саме у двадцятих числах листопада.

Саме 21 листопада 2013 року відбулись перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Причиною такого рішення назвали нібито невраховані наслідки від санкцій з боку Росії.

Ввечері цього ж дня розпочалися перші акції протестів. Спочатку українці організувалися на протест через соціальні мережі в Києві, акція розпочалася близько 22:00. Учасників мітингу нараховувалось близько півтори тисячі. Цього ж дня небайдужі вийшли на Євромайдани також у Львові, Донецьку, Харкові, Ужгороді, Луцьку та інших містах.

З другої половини 22 листопада кількість людей на мітингу стала зростати і вже до 24 листопада на Майдані зібралося близько ста тисяч протестувальників.

У ніч з 29 на 30 листопада силовики розігнали активістів, які зібралися на Майдані Незалежності. Застосування сили до мітингувальників спричинило ще більшу хвилю протестів – з проєвропейських вони перетворилися на антиурядові.

Після кількох місяців мітингів і жорстоких дій у центрі Києва з понад сотнею вбитих та понад 2 тис. поранених, у ніч на 22 лютого 2014 року тодішній президент Янукович втік з України. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. А після цього розпочалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася анексією Криму та окупацією окремих територій Донецької й Луганської областей.

Проти Януковича порушена кримінальна справа. У січні 2019 року його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. 

 

9 листопада − День української писемності та мови.

Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.

Цікаві факти:

• 22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
• 15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
• 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.
• Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
• Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.
• Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
• Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
• Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.
• Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.
• Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.
• З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

В Тузлівську бібліотеку завітали маленькі дошколярики та їх батьки,щоб прийняти участь в грі-квесті "Знайди дорогу до бібліотеки".Діти отримали лист із завданням, від бібліотечної Феї. виконуючи ці завдання, вони знаходили ключі від дверей,щоб пройти в бібліотеку.Останній ключ,який знайшли діти був від казкової скриньки, де були сховані солодощі.Батьки допомагали дітям в пошуках. Були веселі руханки, цікаві загадки, малювали портрет Феї ,пошуки ключів серед іграшок .Та пошук найбільшої книги в бібліотеці.Закінчилось наша гра дружним чаюванням!

Сьогодні,12 вересня, у жителів нашого села, велике свято- день рідного села та храмове свято пам’яті князя Олександра Невського.
День села – це свято всіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав колись, щоб залишитися у нашій мальовничій місцевості. Славна історія кожного села є часткою історії нашого району, області,  держави. А історію творять люди. І головна заслуга в цьому наших пращурів та ваша, дорогі односельці.
На жаль, триває сьомий місяць війни… Важко… Страшно… Нестерпно боляче від втрат.  Але ми маємо триматися, бути сильними. І маємо продовжувати жити, працювати і дякувати за кожен світанок нашим воїнам! Віримо та знаємо, що все буде гаразд. Адже ми на боці добра!
Щороку  в цей день відбувається святкування – звучить музика, вулиці наповнюються дитячим сміхом, господині готують смаколики,  приїздять гості.
Нажаль, через напад росії на нашу Державу традиційне святкування неможливе. Але після нашої перемоги над  окупантом все обов’язково повернеться!
Хочу побажати всім міцного здоров’я, благополуччя, родинного затишку, радості і миру. Нехай щастя, любов та достаток живуть у кожному домі та у кожній родині. Хай доля ласкавою буде до вас, дарує щасливі літа, чистого неба і просто людського тепла! Нехай живе наше рідне село, народжуються і підростають діти, нехай щастя, любов та достаток живуть на кожній його вулиці, у кожному домі, у кожній родині.
 

 Якщо книга – джерело знань, то бібліотека – шлях до нього. Не претендуючи на вичерпність викладу, пропонуємо вам корисні посилання на відкриті українські бібліотеки. Ви маєте унікальну можливість скористатися доступом до безкоштовних і цілком легальних ресурсів світових знань, увіковічених у літературі.

Електронні ресурси українською мовою

• Sounds-Books.net - платформа для прослуховування аудіокниг, оповідань та вистав, записаних як любителями, так і професіоналами у відкритому доступі.
• Особистий сайт доктора історичних наук Павла Гая-Нижника – збірник праць та досліджень доктора історичних наук Гай-Нижника Павла Павловича. Містить детальні описи та документи за різні періоди української історії.
• Відкрита Книга – тут немає реклами, а у бібліотеку розміщують лише ті твори, які стали суспільним надбанням. Завантажити можна у форматах pdf, fb2, doc, epub.
• Навчальні матеріали онлайн – матеріали із підручників за будь яким напрямом навчання.
• Безкоштовна бібліотека підручників – назва говорить сама за себе, представлені підручники із різних галузей знань.
• Електронні видання УІНП – Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до всіх своїх видань. Наша принципова позиція – задля зручності читачів усі матеріали викладати також в електронних форматах. На цій сторінці можна безкоштовно звантажити видання Інституту в epub, mobi та pdf.
• Українська література – саме тут Ви маєте можливість отримати вільний доступ до кращих творів класичної української літератури, з якими ми всі почали знайомство ще в школі.
• Бібліотека кошового писаря
• Електронна бібліотека – Культура України – комплексна інформаційна система, в якій документи зберігаються і можуть використовуватися в машиночитаній ("електронній") формі, програмними засобами забезпечується єдиний інтерфейс доступу з однієї точки до електронних документів, що містять тексти і зображення. База даних ЕБ може складатися з різного виду електронних колекцій документів.
• Українська цифрова бібліотека – Ви можете читати будь-де і будь-коли: видання цифрової бібліотеки доступні на смартфонах та планшетах. А ще ви можете налаштувати комфортний для читання розмір шрифту! Читайте легально та підтримуйте українське – усі твори розміщені в бібліотеці законно і за кожну прочитану книжку українські автори, перекладачі та видавці отримують гонорари і створюють нові книжки! Бібліотека пропонує сучасні та класичні твори вітчизняних та закордонних авторів – художні, науково-популярні, публіцистичні.
• LIBRARIA – електронний архів української періодики.
• Інститут проблем сучасного мистецтва
• Мисленеве дерево – прияти розвитку науки та освіти в Україні шляхом запровадження комп’ютерних технологій. Для цього ми наповнюємо читальні зали наукової, освітньої та художньої літератури, проектуємо та пишемо комп’ютерні програми, випускаємо електронні видання наукового, освітнього та літературного спрямування, розробляємо та підтримуємо нові веб-сайти такого напрямку.
• Українська електронна бібліотека (Libruk) – сайт Libruk зібрав твори різних за жанром і часом українських письменників-класиків і сучасних авторів. У нас ви зможете як завантажити книги у найбільш популярних форматах, так і читати онлайн безпосередньо в нашій бібліотеці.
• Флібуста – книжкове братство
• Публічна електронна бібліотека української художньої літератури – бібліотека розпочала безперебійну роботу в 2005 р. зі збірки творів кількох авторів. Відтоді бібліотека доопрацьовується, наповнюється, з’являються нові розділи. Дата заснування: 24 листопада того ж року.
• UkrBooks – українська та світова література
• Аудіокниги Українською – у аудіокниг є безліч переваг, перед паперовими побратимами. Вони набагато універсальні у використанні, на відміну від паперових носіїв. По дорозі на роботу або навчання можна слухати фантастику, навчальний бізнес курс, детектив ... Вчені довели, що книга буде значно корисніше, ніж, слухати музику або порожню балаканину випадкових людей в транспорті.
• Букнет – в нашій електронній бібліотеці можна як читати онлайн, так і скачати книги безкоштовно, а також купити книги популярних жанрів. У нас є мобільна версія сайту, завдяки чому можна комфортно читати книги онлайн з телефону або планшету. Зручно читати з будь-якого браузера на смартфоні і зі звичайного комп'ютера.
• Публічна бібліотека ім. Лесі Українки
• Слухай – до бібліотеки «Слухай» увійшло понад 100 прозових та поетичних аудіокниг української класики зі шкільної програми, а також твори сучасних письменників, які начитували самі ж автори. Також до озвучування долучилися теле- та радіоведучі, актори театру й кіно, музиканти.
• E-reading – велика електронна бібліотека.
• Буквоїд – найбільш актуальні події в сфері української літератури. Вся інформація про українських письменників, видавництва, літературні агентства й видавців.
• Ae Lib – бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади.
• Ізборник – історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації – проект електронної бібліотеки давньої української літератури. Бібліотека є добіркою електронних книг і текстів, об’єднаних проголошеною тематикою і єдиною ідеєю. Ідея проекту полягає в прагненні зібрати якомога більшу кількість творів української писемності не просто як випадковий набір текстів різних часів та авторів, але на тлі цілісного культурно-історичного процесу, де ставала б зрозумілою єдність, спадковість і тотожність української літератури, попри очевидні розриви в мовному коді та наявні перервності в традиції.
• Українська наукова інтернет-спільнота
• Поетика – це найпопулярніша в Інтернеті поетична бібліотека українською мовою. Щодня близько 80 читачів блукають віртуальними залами нашої електронної бібліотеки. Створюється вона на неприбуткових засадах групою волонтерів, яка на цей момент складається з Романа Косаренка, Юрія Мачухи та Петра Гринюка.
• Електронна бібліотека Української літератури (Торонто) – електронна бібліотека української літератури уможливлює вільний і безкоштовний доступ до електронних текстів української літератури всім зацікавленим читачам, особливо студентам поза межами України, де доступ до текстів української літератури обмежений. В майбутньому, якщо дозволять на це фінанси, бібліотека включатиме не лише тексти української літератури, але й англомовні переклади, біографії і бібліографії авторів у двох мовах, історії літератури і інші документи і матеріяли корисні для студентів української літератури. На разі, обмежений бюджет бібліотеки дозволяє лише скромний проєкт електронного видання клясиків української прози.
• Diasporiana – проєкт зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння
• Чтиво – це вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури. Докладніше про можливості читайте на відповідній сторінці довідки.
• E-bookua – на сайті представлена велика колекція різноманітних книг.
• JavaLibre – тут можна безкоштовно завантажити обрану книгу у кількох форматах – jar, jad, txt, fb2, epub, doc. Можна знайти твори і сучасних авторів, і класиків.
• Бібліотека української літератури (УкрЛіб) – скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.
• Український центр – різножанрова та різнотематична бібліотека.
• Методичні посібники ОНАЗ ім. О.С. Попова – збірка методичних матеріалів різноманітних дисциплін.
• lib.com.ua – бібліотека української та зарубіжної літератури.
• Науково-освітній портал "Кобзар" – сайт для тих, кого хвилює минуле, сьогодення та майбутнє України. Це спроба через призму Шевченківського віщого слова та на прикладі його життя показати сущність українського народу, його мову, історію, звичаї та традиції, нашу національну філософію та духовність.
• Острів знань – використовуючи найсучасніші методи і підходи до проектування ресурсів такого типу, Всеукраїнський освітній портал "Острів знань" має на меті створення потужного соціально-освітнього простору, який об’єднає між собою учнів, педагогів та батьків, і призначатиметься не лише для обміну інформацією, а й для обговорення питань і проблем, що виникають в галузі освіти, реального їх розв’язання наявними засобами й ресурсами. Основними інструментами даного комплексу є інформаційні, технологічні і комунікаційні можливості Інтернет.
• Бібліотеки України – відсортований за областями перелік українських бібліотек.
• Електронний каталог бібліотеки Сумського державного університету – каталог бібліотеки Сумського державного університету відтворює увесь фонд бібліотеки, забезпечує оперативний пошук документів з метою їх подальшого замовлення та забезпечення on-line доступу до електронних копій документів в режимі віддаленого доступу через Інтернет.
• Всеукраїнська електронна бібліотека – ресурс, на якому ви зможете ознайомитися із україномовною літературою різних всеможливих напрямків і стилів. В суспільстві точиться багато розмов про користь та шкоду інтернету, різних його можливостях. Однак сторона електронних бібліотек без сумніву залишає в соціумі позитивні відгуки. Обговорювати ці сторони можна довго, однак ви замітите, що повноцінних таких бібліотек в Україні практично немає, а ті що є напрямлені на художню літературу, залишаючи далеко в стороні навчальну і наукову літературу. Ми ж , Ротаракт клуб Ужгород, прикладаємо всі зусилля для того, щоб цю ситуацію змінити і виправити на краще. Ми хочемо, щоб українська книга розвивалася і була популярною в наш час.
• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського – найбільша бібліотека України, головний науковоінформаційний центр держави. Входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу. Надає доступ до понад 60 тис. повних текстів авторефератів дисертацій, захищених на Україні. Наукова періодика України – дає доступ до повних текстів понад 2 тис. журналів та збірників наукових праць.
• Національна парламентська бібліотека України – є провідним державним культурним, освітнім, науковоінформаційним закладом. Електронна бібліотека “Культура України” надає можливість безкоштовного доступу користувачів до надбань української культури і мистецтва.
• Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України – ресурс Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, який представляє собою загальноакадемічний портал наукової періодики, що забезпечую доступ до журналів НАН України.
• Електронний бібліотечний каталог Волинського інституту післядипломної освіти – каталог містить перелік книг з короткою інформацією, які знаходяться у бібліотеці ВІППО. Тут також можна переглянути зміст періодичних видань.
• Шкільні підручники – на сайті зібрані шкільні підручники для учнів молодших класів, а також для старшокласників. Тут ви можете в ознайомлювальних цілях абсолютно безкоштовно переглянути он-лайн підручник з будь якого шкільного предмету та завантажити деякі з них.
• Портфель – електронна бібліотека “Усе для школи”. Тут можна завантажити підручники, посібники, готові домашні завдання, презентації, статті.
• Навчальні матеріали – на сайті можна знайти конспекти лекцій з різних предметів.
• 
  
  
  
  

 Дати життя: 30.08.1922 - 31.10.2004

Біографія

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950—1961 рр. — заступник головного редактора журналу "Перець", згодом заступник головного редактора журналу "Мистецтво". Помер 31 жовтня 2004 року у Києві

На тексти гуморесок Павла Прокоповича Глазового композитори (зокрема П.Андрійчук) написали пісні.

Пісні на тексти П.Глазового виконують: веселий дует "Бузина" та Заслужений ансамбль пісні "Дарничанка".

Друкувався з 1940 року. Окремими виданнями вийшли:

• поема "Слався, Вітчизно моя!" (1958),
• поетичні збірки сатири та гумору
• "Великі цяці" (1956),
• "Карикатури з натури" (1963),
• "Коротко і ясно" (1965),
• "Щоб вам весело було" (1967),
• "Мініатюри та гуморески" (1968),
• жартівлива поема "Куміада" (1969),
• "Усмішки" (1971),
• "Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973),
• "Байки та усмішки" (1975),
• "Весела розмова"(1979),
• "Хай вам буде весело" (1981),
• "Сміхологія" (1982).

Книжки для дітей:

• "Пушок і Дружок" (1957) та "Старі друзі" (1959), написані в співавторстві з Федором Маківчуком,
• "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим,
• "Іванець-Бігунець" (1963),
• "Як сторінка, то й картинка" (1964),
• "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965),
• "Перченя" (1966).
• Серед останніх книжок — "Вибрані усмішки" (1992), "Веселий світ і Чорна книга" (1996), збірка "Сміхослов" (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки.

Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.

Твори:

• "Слався, Вітчизно моя!" (поема, 1958)
• "Куміада" (жартівлива поема, 1969)

Поетичні збірки сатири та гумору

• Сміхологія (вибране)"Великі цяці" (1956)
• "Карикатури з натури" (1963)
• "Коротко і ясно" (1965)
• "Щоб вам весело було" (1967)
• "Усмішки" (1971)
• "Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973)
• "Байки та усмішки" (1975)
• "Весела розмова"(1979)
• "Хай вам буде весело" (1981)
• "Сміхологія" (1982)
• "Вибрані усмішки" (1992)
• "Веселий світ і Чорна книга" (1996)
• збірка "Сміхослов" (1997)

Книжки для дітей

• "Пушок і Дружок" (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком
• "Старі друзі" (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком
• "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958) — у співавторстві з Б. Чалим,
• "Іванець-Бігунець" (1963)
• "Як сторінка, то й картинка" (1964)
• "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965)
• "Перченя" (1966)

Інші твори

• Дядько їсти хоче
• Заморські гості
• Заноза
• Красотульки
• Кто шумєл?
• Мова величава
• Не в своїй тарілці
• Серед темної ночі
• Спілкування
• Турок

Нагороди:
Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку "Сміхологія". Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р. орден "За заслуги" (1997) за вагомий внесок в українську літературу.

Література:
Глазовий Павло Прокопович // Мала філологічна енциклопедія / Уклали Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — К.: Довіра, 2007. ISBN 978-966-507-209-6 — С. 78