Дорогі читачі!

Вітаю вас із прийдешніми святами — Новим роком та Різдвом Христовим!

Цього року українці у будь-якому місті України чи за її межами загадують лише одне бажання — Перемога! Нехай Новий рік найскоріше стане переможним.

Безмежна вдячність всім, хто став на передову захисту нашого майбутнього. Низький уклін захисникам і захисницям, які роблять надзвичайні речі.

Шана героям, які віддали життя, захищаючи нашу державу і кожного з нас.

Бажаю усім вам сил та наснаги, здоров'я та щастя! Хай у вашому домі панують спокій та добробут, а серця будуть завжди зігріті теплом і любов'ю рідних та близьких людей.

Нехай новий рік принесе українцям мир та процвітання. Усі негаразди та страждання нехай відійдуть у минуле, а попереду буде лише чиста дорога до світлого майбутнього.

Щиро бажаю миру, віри у щасливе майбутнє, світла й тепла кожній домівці, обіймів найрідніших, і нехай кожен у 2023 році почує заповітне: «Ми перемогли!»

Щиро дякую вам за те, що залишаєтеся з нами!

Веселих свят і до зустрічі в новому році!

 

З історії ми знаємо, що благодійність завжди була властива українському народу. Це ще раз підтвердив благодійний ярмарок,який пройшов  в нашому селі.  В цей нелегкий час, коли все більше людей потребує турботи та матеріальної допомоги стає важко знайти людей, які здатні сприймати чужі проблеми, як свої, і як чудово що такі люди все таки є. Це дирекція фермерського господарства «Грейн Юг»,приватні підприємці  Охотниченко Олександра Дмитрівна,Охотниченко Дмитро Олександрович,Остафій Павло Олександрович,Кірток Оксана  Павлівна, жителі села Тарнавецький Михайло Микитович,Безбабний Микола Олександрович,Сараніна  Ганна Анатоліївна,Нікітченко Марія Олександрівна ,Крицька Мирослава Михайлівна  та всіх жителів нашого села.

Надаючи допомогу, ви надаєте не просто матеріальні  цінності, а даруєте радість  та надію на краще життя.

Дуже приємно жити і працювати поряд  з такими  людьми. Поки  такі люди живуть і працюють, то буде жити  і наша нація українців. Хочеться ще раз щиро подякувати за Вашу підтримку та за  Ваші щирі і чуйні серця. За те що Ви не стоїте осторонь життя нашого села. Нехай Ваша доброта і щедрість повернуться до Вас сторицею. Бажаємо Вам всіляких благ і процвітань. Нехай Бог  Вам пошле міцного здоров’я, радості і щастя!

Ваша підтримка є надзвичайно важливою в умовах військової агресії російської федерації проти України.
Ми обов'язково переможемо!
Слава Україні!
Слава нашим захисникам!
Все буде Україна!

 Перший український посібник із безбар’єрної комунікації «Довідник безбар’єрності» з'явився у 2021 році. Він доступно розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, правила коректної мови. Посібник був створений за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

24 лютого, коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, звичне життя українців кардинально змінилося. З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, якими ніколи не задавалися раніше.

Нашим новим загальним бар’єром тепер стала війна. Нині ми точно розуміємо, що таке життя «до» та «після». І майже кожен в ці дні зіткнувся з багатьма ситуаціями вперше.

Паралельно з цим – мільйони запитань у голові. Що робити? Як захиститися? Як захистити дітей? Чим я можу бути корисний?

Як ніколи є потреба у чітких інструкціях та порадах спеціалістів.

«Довідник безбар’єрності» створювався в мирні часи, щоб прибрати фізичні, психологічні й навіть мовні перепони з нашого життя. У нових же реаліях, коли основним нашим бар'єром є війна, у «Довіднику» було створено новий розділ – «У воєнний час», – де можна знайти відповіді на болючі запитання найуразливіших верств населення: сімей з дітьми, людей старшого віку та їхніх близьких, людей з інвалідністю.

Зокрема, у новому розділі висвітлено такі теми:

• Як допомогти дитині у тривожній ситуації?
• Як подбати про дитину в укритті?
• Як діяти, якщо дитина побачила щось шокуюче й налякана?
• Як розповісти та пояснити дитині втрату рідної людини?
• Як підтримати дитину в дорозі?
• Як перетнути кордон з дитиною до 18 років?
• Як допомогти дитині адаптуватися в тимчасовому житлі?
• Що робити, якщо ви побачили протиправні дії щодо іншої людини?

Відповіді на ці та інші запитання – у лінку: https://bf.in.ua

 

Григорій Сковорода. „Український Сократ”

3 грудня світ відзначає 300 день народження Григорія Сковороди – великого мрійника, мандрівного філософа та педагога. Григорій Сковорода зрікся світу й кар’єрного росту, хоча й мав високі досягнення та блискучу освіту. Замість родинного затишку обрав постійні мандри й самотність – та при цьому вважав себе неймовірно щасливою людиною.

«Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».

Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.

Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.

За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.

Цікаві факти із життя відомого українського філософа

• Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
• Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.
• Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.
• Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки.Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.
• Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
• Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
• Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».
• Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.
• Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя.