15.4.23

 9 квітня католики відсвяткували Великдень, а 16 квітня 2023 року це велике свято - у православних християн.

14 квітня до бібліотеки завітали вихованці Тузлівського ЗДО "Вишенька".Діти прийняли участь в майстер -класі з розмальовки писанки,дізналися історію Великодня,звичаї свята.Чим відрізняються писанки,крашанки,дряпанки.Грали в гру "Писанка",водили хороводи, співали гаївки,прикрасили пасхальне дерево.








11.4.23

 11 квітня – пам’ятна дата в історії людства, що 78 років тому докорінно змінила хід історії − Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд.  Довідавшись про наближення військ, в’язні різних національностей з 18 країн світу підняли повстання. Через табір за 8 років його існування пройшло близько 250 тисяч людей, майже 50 тисяч з яких загинуло.Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом «Jedem das Seine» – «Кожному своє».

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття нацистських катівень.Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».

За майже 80 років, коли весь цивілізований світ повторював щоразу «Ніколи знову», тільки одна країна скандувала «Можемо повторити». Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком безпрецедентної російської агресії весь світ побачив, що вони мали на увазі під своїм лозунгом. Це страшні воєнні злочини проти мирних жителів, які армія російської федерації вчиняє в Україні. Буча, Ворзель, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Мотижин, Чернігів, Харків, Мелітополь, Маріуполь…  Однак, попри все, ми продовжуємо робити свою важливу справу: бережемо події сьогодення, щоб наші нащадки знали про героїчні вчинки українського народу, який сьогодні як ніколи об’єднався заради єдиної мети – Перемоги!

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів − це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.

Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

Вічна пам’ять усім загиблим у пекельних муках та катуваннях! Пробачення їм ніколи не буде!






6.4.23

 8 квітня - Міжнародний день ромів

Цигани. Роми. Gitanos

Сінті, ром, рома, ромали, мануш, калі — самоназви народу, який ми називаємо циганами. Це декілька десятків народностей, які мають схожий спосіб життя, традиції. У стародавні часи цей народ жив на території Індії. Незважаючи на те, що вони розселилися на всіх континентах і живуть серед різних народів, вони намагаються зберегти національну ідентичність.
Цигани – то вічне коло музики, танцю й слова, народжені  із запальних мелодій та рухів. Якісної художньої літератури роми не мали, зате їм дуже поталанило з літературою інших народів, де циганська тема була затребувана і популярна. Їх загадкову  душу  намагалися відчути поети,  художники, музиканти, актори.
Пропонуємо познайомитися із  добіркою української та світової поезії , в якій закладені глибокі поклади циганської теми.

Юрій  Андрухович. Циган Василь. Найкультовіший  сучасний український письменник-постмодерніст Юрій Андрухович більше відомий як есеїст та романіст, але  він також є блискучим поетом. Знаменитий цикл «Листи в Україну» -  це найповніше на сьогодні вибране поета, до якого  увійшли канонічні  вірші з усіх його збірок, в тому числі  «Циган Василь».
           Що ж, коли не скрипаль, то бодай конокрад!..
З кольорової глини вдавай амазонок —
        щось горить над чолом (а чолом як Сократ)
       і ростуть монументи, мов ліси, щосезонно.

Шарль Бодлер. Мандрівні цигани. Один із сонетів, що входить до  збірки «Квіти зла». Бодлер не боявся бути поетом, тому його наповнені  надзвичайною експресивністю вірші  вражають  щирістю  навіть через століття. У «Мандрівних  циганах» поєдналися  романтичні й символічні елементи, а яскравий  колорит поезій  не потьмянів до наших днів.
І зброя блискає. Цигани мужньолиці
  Здовж хур сімейних мрійливо бредуть,
А очі, втоплені в небесну каламуть,
Вичитують звідтіль журливі таємниці

(Переклад  Дмитра Павличка)

Фредеріко Гарсіа Лорка. Циганське романсеро.  У поетичних образах, крім вічного – любові, смерті і краси зашифрована любов до рідної землі, біль за неї і тривога за її майбутнє.Створений  поетом циганський світ –світ радощів, пристрастей і страждань, облагороджених піснею або, іншими словами, властивою життя поезією. .
                                                                  О, печале циганська!
Самотня, завжди самотня.
О, таємнича розпуко,
О, чийсь колишній світанку.
Вапняні фасади будинків –
І ніч прямокутна і біла.
А серафими й цигани
Грали на акордеонах
( Переклад  Миколи Лукаша)
Ліна Костенко. Циганська муза. Основною поеми стала історія життя першої циганської поетеси Броніслави Вайс, яку відкидає суспільство за її творчість. Ліна Костенко  бачить ромів не  меншовартісним  народом, а  яскравими, творчими, талановитими,  розумними,  мудрими  людьми , які мають свої цінності  та вміють берегти традиції . Поема  ніби  наповнена широким простором доріг, брязкотом колес, димом від циганського вогнища.
      Але ж, але ж, але ж!.. Народ не вибирають.
І сам ти – тільки брунька на його гіллі.
  Для нього і живуть, за нього і вмирають.
 Ох, не тому, що він найкращий на землі
Александр Пушкін. Цигани.  Поема занурює читача в романтичний світ вільних людей - кочових циган. Вони прості і мудрі, вони вільні і визнають право інших на свободу. Ліричні відступи прикрашені описами циганського побуту, навколишньої природи.
Над лісними берегами,
У вечірній тишині
Галас, співи під шатрами
І запалені вогні.
Здрастуй, плем'я гомінливе!
Я вогні ці пізнаю;
В інший час і я, можливо.
Поділив би путь твою
Мігель Сервантес. Циганочка . Легка  настроєва лірика, в якій  відтворена вся різнобічність життя табору - звичаї циган, їх вільнолюбство, а  образ молодої , веселої, усміхненої  Циганочки  по-ренесансному затверджує рівноправність жінки. Поряд із правдивим зображенням побуту циганського табору  розвивається ідея про повну свободу людської душі. У вірші  безліч влучних фраз – результат багатого життєвого досвіду письменника .  “Боятися слід одного чоловіка і наодинці”, – відповідає героїня новели “Циганочка” подрузі.
Вибубнює Милоданка
на місяці-тамбурині...
Як зачув її, схопився
вітер, левень незборимий
( Переклад  Миколи Лукаша)
Іван Франко. Поворож мені, циганко.У першодруці  було включено до циклу «Із нових співомовок» .  Це віршована переробка доволі поширеного сюжету про очікування людиною змін на краще в житті. Такий  літературний  прийом характерний для фольклорних жанрів притчевого  змісту. По долоні невизначеного співрозмовника, що турбується про щасливі дні у своєму майбутньому, циганка ворожить сім літ бідування. Так через  романтику "циганської" теми  Франко характеризував своє життя.
«Поворож мені, циганко, чорноока Цоро,
Чи діжду я днів щасливих, дороблюся скоро?»
А циганка із долоні узяла читати:
«Будеш, – каже, – чоловіче, сім літ бідувати».
«Сім літ? Ну, се ще стерпів би. Що ж потому смикнеш?» –
«А потому, чоловіче, потому привикнеш»








  Міжнародний день Землі: менше пластику в житті та побуті! Природа страждає і Земля закликає нас до дій щодо її збереження. Внаслідок забру...