Бібліотека може стати комфортним середовищем для вільного і зручного перебування невеликих за кількістю груп людей. Приємно що наша бібліотека  відкрита для всіх бажаючих.Сьогодні  в Тузлівську бібліотеку завітали батьки учнів 4 класу.Перед новорічними святами, вони вирішили допомогти дітям з поробками на свято.

 

27 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.

 Ви коли-небудь чули про бібліотечних котів? Вони лащаться, коли ви читаєте, муркочуть у вас на колінах. Буває, загороджують сторінки хвостом, але хіба це важливо, коли поруч котик? У цю заспокійливу атмосферу ви можете зануритися не тільки вдома, але і в деяких бібліотеках.

На сьогодні широко відомо вже більше трьохсот таких котиків. І це тільки різного роду «селебріті» з США, Великобританії, Канади та Австралії. Скільки насправді хвостатих улюбленців мешкає в читальних залах, намагається порахувати спеціальне «Суспільство бібліотечних котів». Засноване воно було в 1987 році в США Філлісом Лахті. Його основна мета – зібрати інформацію про всіх вусатих в бібліотеках. На сьогодні в базу занесено близько 700 котів з різних куточків світу.

Усі, хто має вдома тварину, знають, ніхто не надасть стільки позитивних емоцій, не заспокоїть і не вислухає краще, ніж домашній улюбленець. Кішки, кролики, черепахи, птахи, і, звичайно ж, собаки — наші маленькі друзі, мовчазні психотерапевти, справжня віддушина в сучасних реаліях нашого занадто серйозного і виснажливого світу. 

Дослідження показують, що перебування поруч із собакою, ігри і тактильний контакт з нею зменшують стрес, збільшують фізичну активність, надають допомогу при депресії і тривожності, заспокоюють і мотивують.  Основною передумовою, чому саме собака робить таку благотворну дію, є те, що він завжди радий спілкуванню з людиною. Собаки легко навчаються, краще, ніж інші тварини, висловлюють свої емоції. А ще вони вміють уважно слухати.

15 років тому в дитячих бібліотеках Солт-Лейк-Сіті (США) з'явилися спеціально навчені собаки-слухачі. Складнощі з читанням у дітей часто пов'язані з тим, що дитина соромиться читати перед класом і вчителем, боїться допустити помилку. Батькам теж не завжди вдається слухати спокійно і зацікавлено. Так, багато хто знає, що не слід робити зауваження дитині під час читання, але часто утриматися від виправлень дуже складно. Дитина і батьки нервуються, процес навчання перетворюється на своєрідні тортури.

Собаці ж все одно, як дитина читає, швидко чи повільно, добре чи погано. Дітям подобається, що собака мовчки слухає їх недосконале читання, у собаці вони знаходять вдячного слухача і товариша.

Методика, запроваджена американськими бібліотекарями, поширилася по всьому світу, у Фінляндії такі собаки навіть числяться в штаті співробітників бібліотек. В Україні ж такий чотирилапий спеціаліст поки що існує в єдиному екземплярі і на волонтерських началах. Унікальна собака-слухач на ім'я Кіміко займається з малюками читанням у Херсоні на базі КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара". 

 

 16 листопада 1995 року держави – члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У 1996 році Генеральна асамблея ООН запропонувала щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний День толерантності. Символом толерантності визнано райдужний прапор.

Поняття “толерантність” сьогодні трактується дуже різнопланово. Перш за все, це терпиме ставлення до іншого, несхожого на тебе, прийняття іншої людини, інших думок і поглядів. Толерантність в перекладі з англійської – можливість почути іншого, зрозуміти іншого. Це мистецтво жити поруч з несхожим, спосіб вирішення конфліктів, мистецтво цивілізованого компромісу.

Сьогодні для вихованців ЗДО « Вишенька» проведено  хвилину спілкування «Дітям про толерантність». Діти переглянули мульурок на каналі You Tube «Дітям про толерантність»,через квітку толерантності- дізнались,що це таке,які риси притаманні толерантності.

Дуже важко уявити абсолютно толерантну людину. Коли людина навчиться подумки ставити себе на місце інших і, таким чином, корегувати свою поведінку, вона стане по-справжньому толерантною. Це непросто,але всі ми, повинні до цього прагнути.

 

У 2014 році, через те, що розпочалась збройна агресія Росії, в суспільстві почались все більше та більше посилюватись тенденції декомунізації — тобто відмова від радянських традицій, символів та свят. Тому того ж року чинна влада скасувала святкування Дня захисника Вітчизни (23 лютого) та започаткувала святкування Дня захисника України. Дата 14 жовтня була обрана тому, що в Україні вшанування нашого війська на Покрову — це історична традиція. З 2015 року це свято є неробочим днем, а 5 серпня 2021 року свято було перейменоване на День захисників та захисниць України.

 

В Тузлівській бібліотеці  для жителів села проведено відео перегляд «День захисника та захисниць:історія свята». Ознайомлено з історією свята ,з традицією святкувати в цей день- свято Покрови Пресвятої Богородиці. Богородицю вважало своєю покровителькою козацьке військо. Свято Покрови було для козаків одним із головних. У їхню епоху виник тип ікони “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображувалися українські ієрархи, гетьмани та козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або старшин. За козацької доби військо було не лише армією, але й стало основою української держави.

Також було переглянуто трейлери до фільмів: «Страчені світанки», «Залізна сотня »- про боротьбу військ УПА. «Богдан-Зиновій Хмельницький» - художній фільм розповідає про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648–1657 рр.) — битві під Збаражем. «Полон» та «Гвардія» . Події серіалу «Гвардія» починаються під час Євромайдану, де герої опинилися по різні боки барикад: один — офіцер внутрішніх військ, інші — протестувальники, а коли почалась російська інтервенція в Україну, колишні противники опинилися в Нацгвардії. Різна, а подекуди конфліктна молодь має пройти школу справжнього бійця. Чи зможуть кадрові військові та новобранці, які ще вчора були «ворогами», стати єдиною командою, здатною захистити свою країну? Фільм «Полон» -у  зону бойових дій за своїми синами-заручниками приїжджає вчитель хімії і домогосподарка. Там вони потрапляють в полон до терористів і стають свідками звірств по відношенню до своїх товаришів по нещастю: заручників змушують грати в російську рулетку і бігати по мінних полях, роблячи на них ставки.

А також присутні дізналися,що поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. До прикладу, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Українських Січових стрільців існувала Жіноча чота, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика. За останні 10 років кількість жінок в українському війську зросла у 15 разів. Тому 14 жовтня ми вітаємо всіх захисників України, незалежно від статі.

 12 жовтня в Тузлівській бібліотеці в співпраці з ЗДО "Вишенька" для вихованців проведено забави "Ми діти козацького роду".Козацтво в Україні було одним із яскравих періодів життя нашого народу.Діти- нащадки козацької слави,повинні підтримувати традиції:бути сміливими,сильними,любити свій край.Діти переглянули патріотичне відео "Українське козацтво від історії до сьогодення".А також прийняли участь у конкурсах,а саме спочатку вибрали отаманів, «хто сильніший», «збудуй башту», «вершники» та інші.

 Яскрава і затишна, романтична і журлива, щедра і мінлива. Осінь. Невичерпне джерело поетичного натхнення. Певне, у доробку кожного поета знайдеться хоч один вірш про цю неповторну пору. Сьогодні у поетичній добірці – вірші з присмаком яблук, різнобарв’ям айстр та жоржин, ошатністю дерев, шурхотом опалого листя та стукотом дощу. Ділюся з вами улюбленими віршами від майстрів слова. Хай осінь буде натхненною!

Книжкова виставка "Осіння рапсодія" в нашій бібліотеці.

 «Для України Драгоманов справді був тим «апостолом правди і науки», що його з такою тугою виглядав перед смертю Шевченко.» С. Єфремов

30 вересня – 180 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова.

Могутня й неординарна, складна й суперечлива постать вченого Михайла Петровича Драгоманова завжди була у центрі громадського  й культурного життя  українського народу у Російській імперії. Людина широких інтересів і глибокої ерудиції, Михайло Драгоманов викликав захоплення та повагу сучасників. Щирий демократ та гуманіст, він понад усе ставив інтереси людини, її свободу і права, національні інтереси рідного народу. Михайло Петрович став видатним вченим-істориком і філософом, етнографом і фольклористом, літературознавцем і культурологом. Значну увагу він приділяв справі видання українських авторів, які потрапляли у немилість до чиновників різного ґатунку у Російській імперії тільки за те, що були українцями і не цуралися рідної мови і культури. Михайло Драгоманов був талановитим народним просвітителем і наставником цілих поколінь молодих вчених та педагогів. Сильний духом, він став ідейним натхненником багатьох великих українців, зокрема Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова та інших. 

Учні 10-11класу переглянули відео " Михайло Драгоманов-Сила України".

 29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. 

Бабин яр став символом людської трагедії,страждань мирного населення під час війни.80-річчя трагедіїї Бабиного яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту,але й вшанувати героїв опору нацизму,Праведників світу.

Сьогодні бібліотеку відвідали учні 10-11 кл.вони ознайомилися з інформацією про трагедію Бабиного яру та переглянули відеоролик "Бабин яр:без права на існування".

 

 22 вересня – День партизанської слави

22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.

Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».

Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001. Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

На території Миколаївської  області розгорнулася підпільна і партизанська боротьба. Умови, в яких жителі Миколаївщини піднялися на боротьбу з окупантами були тяжкими: на території області розташувалася велика кількість військових частин, штабів, аеродромів, баз. У Миколаєві був штаб спеціальних військових з'єднань, спеціальних частин СС, поліції.

Незважаючи на ці умови, у Миколаєві, Первомайську, Казанківському, Баштанському, Березнегуватському, Кривоозерському, Доманівському районах були організовані і діяли партизанські загони і підпільні організації. В Арбузинському, Врадіївському, Жовтневому, Новоодеському, Миколаївському, Братському, Вознесенському діяли підпільно-патріотичні групи.

Більшість підпільних груп і партизанських загонів створювали військовослужбовці Червоної Армії, які опинилися в оточенні або, потрапивши в полон, змогли вирватися з фашистських таборів, а також місцеві активісти: комуністи, комсомольці, просто антифашистсько налаштовані громадяни.

Найбільш відомими підпільні організаціями на Миколаївщині є: "Миколаївський центр" у м. Миколаїв на чолі з В.О.Лягіним, куди входили групи А.Палагнюка (Андрєєва), В.Бондаренка, П.Защука, М.Комкова та ін., підпільна молодіжна організація "Партизанська іскра" у с. Кримка Первомайського району на чолі з В.С.Моргуненком, підпільні групи на території Жовтневого району на чолі з Т.М.Морозовим, підпільні загони у селах Богданівка і Доманівка, очолювані А.Т.Мазепою, партизанський загін, створений на території Казанківського району під головуванням Г.М.Седнєва.

 В серпні вся Україна святкувала 30 років Незалежності нашої держави,Тузлівська бібліотека не залишилася осторонь цієї події. Були організовані книжкові виставки: для дітей " Україна є,Україна буде."та для широкого кола читачів " Україна:вчора,сьогодні,завжди". 

Вихованці дитячого садка "Вишенька."завітавши до бібліотеки дізналися що державний прапор є символом суверенітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.А також діти ознайомилися з іншими державними та народними символами України.

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення - близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратили притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3268313-v-ukraini-den-skorboti-i-vsanuvanna-pamati-zertv-vijni.html

 Розпочалася пора літніх канікул, які з нетерпінням чекає кожна дитина. Щоб канікули пройшли цікаво, пізнавально та з користю,запрошуємо юних читачів до бібліотеки.

У бібліотеці, як відомо канікул не має, тому кожен може знайти для себе щось корисне. Хтось знайомиться з цікавою книжкою з полички, хтось читає рекомендовану літературу по шкільній програмі, іншого цікавить книга на тематичній виставці, яких чимало є у нашій бібліотеці,хтось грається .