Фільм та книга – це різні види мистецтва, але саме читання розвиває фантазію та збагачує словниковий запас, а перегляд якісного фільму дає можливість порівняти намальований своєю фантазією світ з екранним втіленням книги.

У межах проєкту «Польська полиця в Україні» у бібліотеці проведено обговорення книги Г.Сенкевича "Вогнем і мечем" та переглянуто одноїменний фільм режисера Єжи Гоффмана, випущений 1999 року.

 З нагоди Дня української хустки запропонували користувачам відчувати себе часткою великої української родини. Спільно підтримати традиції та зберігати нашу культурну спадщину.

Всі бажаючі прийняли участь в флешмобі "Українська хустка-берегиня вроди".

 

З 4 по 10 грудня тривав «Національний тиждень читання», ініціатива, започаткована Українським інститутом книги (УІК). Ця подія відбулася в нас уже втретє, й УІК визначає її завдання так: «Ця Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція має на меті консолідацію українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії. Цьогоріч гасло Акції — “Бути своїми”, в яке  вкладено безліч сенсів і практичного змісту.

Читання важливих книжок  сприяє єднанню українського народу, формуванню нашої ідентичності, збереженню культурно-мовної спадщини держави.

Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями. 

Читачі нашої бібліотеки також прийняли участь в цьогорічній акції та приєдналися до загальнонаціонального флешмобу в соцмережах й поділитися своїм читацьким досвідом.

   

 У фокусі акції — постать Миколи Хвильового, 130 років від дня народження якого українці відзначатимуть 13 грудня.    У нашій бібліотеці  цій  події було присвячено читання в голос " Я-Романтика" М.Хвильового.

Ще один цікавий захід,який пройшов в межах акції,це родинне свято "Бути своїми".учасниками свята стали учні 4 класу та їх батьки.

 Завдяки участі у проєкті "Польська полиця в Україні",наша бібліотека отримала двадцять книжок польських авторів,як класиків ,так і сучасних авторів, перекладених українською мовою.

Проводиться проєкт, Українським інститутом книги спільно з Інститутом книги у Польщі за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі та Міністерства культури та інформаційної політики України.

Крім вже відомих класиків польської літератури Генрика Сенкевича, Стефана Грабинського та Януша Корчака, читачі зможуть ознайомитись з сучасними творами письменників-лауреатів міжнародних літературних премій Яцека Дукайя, Ришарда Капусцінського та інших майстрів слова.

Проєкт охоплює різножанрові твори драматургія, книжки у стилі нон-фікшн, твори у жанрі жахіть, роман казка, історичні роздуми над спільною історією українського та польського народу.

 Щороку в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років. Пам’ять загиблих не просто від голоду внаслідок неврожаю, природного лиха, а жертв цілеспрямованого сталінського геноциду українців.

З метою вшанування, до дня пам'яті жертв голодомору 1932-1933. у нашій бібліотеці діє книжкова виставка.

 А діти вшанувуючі пам'ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років – зробили квітку волошку -незабудьку.

Також користувачі  в бібліотеці переглянули  відеофільм "Голодомор як відповідь на селянські повстання"

 Національний тиждень читання 2023- "Бути своїми ". 

04 по 10 грудня 2023 року в Україні стартує «Національний тиждень читання, про  що повідомляє Державна установа «Український інститут книги».  Акція має на меті консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду. 

Цьогоріч гасло Акції — «Бути своїми», що означає зв’язок між поколіннями, подолання віддалі (котра насправді умовна) між відомими літераторами й нами, читачами, а також розуміння досвіду тих голосів, котрі подібні виклики часу вже пройшли. 

Популяризація читання  важливий чинник розвитку людського потенціалу і для дорослих, і для дітей, адже це — основа життя самобутньої освіченої нації, гарна ідея для дозвілля, необхідність на шляху професійного зростання і соціальної адаптації, збереження ментального здоров’я тощо. 

Тож, запрошуємо всіх долучитися до реалізації Акції: наших жителів, які на своїх сторінках у соціальних мережах можуть поділитися враженнями про улюблені книжки, заклади освіти, бібліотеки, заклади культури.

 Щоб долучитися до Акції, закладам освіти та бібліотекам потрібно: 

1)на своїх офіційних вебсайтах та сторінках у соціальних мережах розмістити інформацію про Акцію (на сайті УІК доступні візуальні матеріали, спеціально стилізовані до події); 
2) організувати відповідні заходи, наприклад, обговорення літературних творів, читання вголос, вікторини, читацькі клуби, зустрічі з письменниками, квести тощо.

Деякі заходи, за бажанням організаторів, можуть бути присвячені 130-річчю Миколи Хвильового, чия постать є центральною у проведенні тижня читання у 2023 році.

За бажанням  - поінформувати Інститут про проведення заходів, щоб вони написали на своїх сторінках, хто долучився.

3)поділитися фотозвітами проведених заходів і розмістити їх на офіційних вебсайтах і сторінках у соціальних мережах, використавши хештеги #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми, а також позначити у дописах з фотозвітами офіційні сторінки Інституту (соціальна мережа «Фейсбук», соціальна мережа «Інстаграм»). 

Із додаткових питань щодо участі в Акції просимо звертатися до відділу зв’язків із громадськістю Інституту: контактна особа — начальниця відділу Ольга Шевчук-Клюжева, olha.shevchuk-kliuzheva@ubi.org.ua, тел. (093)0588272.

Акція проводиться згідно зі Стратегією розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та операційним планом її реалізації на 2023–2025 роки», затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 р. № 190-р, та відповідно до Плану роботи Інституту на 2023.

 Сьогодні в бібліотеці проведено бесіду до Дня Гідності та Свободи «Україна-країна нескорених».

Сьогодні ми зібралися з нагоди відзначення початку Революції Гідності та з метою увічнення пам’яті Гроїв Небесної Сотні. Революція Гідності – це новий термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Чим була революція для кожного з нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, війна в Україні, в ході якої  втрачено вже  тисячі життів захисників та захисниць  та мирних жителів.

 
Ми – українці – свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети.
 
 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще кілька років тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же кожну родину так чи інакше опалило полум’я війни.

 

Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи

                                 

День Гідності та Свободи — знакове державне свято, встановлене на честь початку двох революцій: 2004-го та 2013 років. Цей день — символ творення новітньої історії держави, пам’ятна дата, що вшановує мужність та патріотизм українців, які відстояли свої споконвічні цінності: свободу, демократію та європейськість.

Гідність і свобода — це портрет сучасного українця. Кожного — військового, рятівника, поліцейського, волонтера й лікаря, енергетика й залізничника… Це незмінна характеристика нас усіх як народу. Нашої сили й волі, нашої наснаги до боротьби, нашої сміливості й уміння усілякими засобами протистояти ординській навалі.

Гідність і свобода, воля і незалежність, права людини — це цінності, що визначають фундамент української нації та крізь століття вели покоління наших предків до мети: соборної незалежної держави. Це цінності, що плекали мрію, будували шлях до її втілення й нині дають силу та мужність захищати рідну землю від ворога.Сьогодні рівно 10 років від початку Євромайдану, що переріс у Революцію Гідності. Музей Майдану та Український інститут національної пам’яті пропонують відзначити День Гідності та Свободи під гаслом «Заряджені гідністю та жагою свободи!» й закликають долучитися до флешмобу #Бути_Гідним, пов’язавши євромайданівську стрічку з прапорами України та ЄС, та поділитися фотографіями, спогадами й роздумами про Євромайдан під цим тегом у соцмережах.

Тепер ми розуміємо, що Революція Гідності й російсько-українська війна — це єдиний процес, початок чергового витка протистояння із заклятим сусідом-ворогом, продовження боротьби українців за цінності, за свою історичну пам’ять, культурну ідентичність, майбутнє.

Майдан утвердив Україну як європейську державу, а українців — як європейську націю. Ми продемонстрували всьому світові, що готові боротися за своє цивілізоване європейське майбутнє.

Уже 10 років ми платимо надвисоку ціну за нашу мрію. Однак попри всі спроби нас залякати та завоювати далі йдемо вперед. Бо українці знають, що таке воля, на генетичному рівні й готові боротися за неї до останнього подиху, щодня вбивати за Україну окупантів, що зазіхнули на Святе.

10 років тому на Майдані Незалежності в Києві ми розпочали свій перший бій і зупинили гібридну агресію кремля, яку він здійснював через авторитарну проросійську владу в Україні. Ми змусили цю владу втікати та здобули першу впевнену Перемогу! Суспільство України продемонструвало готовність до повного розриву зі спадком радянщини, де вияв Гідності та Свободи був злочином, за який державна машина карала на смерть. Ставши на захист незалежності й територіальної цілісності одразу після переможного завершення Революції Гідності, ми зрозуміли, що не хочемо мати нічого спільного з людиноненависницькою росією, яка просякнута неофашистською ідеологією рашизму, що не несе нічого, окрім руйнувань і смерті.

Цього дня запитуємо себе, чи завжди гідно вшановуємо тих, хто віддав життя за Незалежність України? Героїв Небесної Сотні, військових, які полягли за понад 9 років російсько-української війни, та цивільних, які загинули внаслідок ракетних обстрілів упродовж 636 днів широкомасштабного вторгнення рф в Україну?

Ми неодмінно переможемо російського агресора на полі бою, помстимося за кожного полеглого в цій десятирічній війні. Адже тільки завдяки їм ми вільні творити майбутнє у нашій незламній країні!

https://armyinform.com.ua/2023/11/21/sogodni-v-ukrayini-vidznachayut-den-gidnosti-ta-svobody-2/

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Всесвітній день доброти

Всесвітній день доброти – міжнародний день, який відзначається щорічно 13 листопада. День доброти – чудова можливість знайти час на хороші вчинки для людей та тварин. Добро врятує світ та з’єднає народи, тому що воно закладене в людській природі, саме тому робити гарні вчинки може кожен. Творити добро зовсім не важко, але в результаті люди наповняться співчуттям та добротою один до одного.Вихованці Тузлівського ЗДО "Вишенька" завітали до бібліотеки .Діти побували у віртуальній подорожі у Казковій країні доброти.Та створили дерево добра.

 

 Щорічно 31 жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря (International Black Sea Day) в пам'ять про день 1996 року, коли шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна - підписали Стратегічний план дій по реабілітації і захисту Чорного моря. Головною метою даного заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до того, який непоправний збиток морю завдає перелов риби, забруднення води і глобальне потепління.

 Чому Чорне море найкраще?

Кожне море прекрасно по-своєму, і кожне має свої індивідуальні корисні властивості, але найкращим є Чорне море.

Склад мікроелементів і мінералів Чорного моря дуже схожий з тими, що знаходяться в крові людини. Крім того, концентрація солі в ньому не перевищує 18 грам на 1 літр - цей показник найкомфортніший для здорової людини. Тому в такій воді все дуже швидко гоїться.

Плавання в Чорному морі корисніше, ніж в інших, так як через низьку щільність води потрібно прикладати більше зусиль. А збільшення навантаження сприяє більш активному росту м'язів.

Тільки в Чорному морі міститься величезна кількість сірководню, який сприятливо впливає на серце і судини. Також після купання в ньому можна забути про вугрові висипи, так як його солоні води мають антибактеріальні властивості і сприяють глибокому очищенню шкіри.

Варто відзначити, що купання в Чорному морі дуже безпечно. У ньому не живуть морські гади і кровожерливі акули, зате плескання дельфінів іноді можна побачити навіть з берега.

 Історія створення Чорного моря

Протягом своєї геологічної історії Чорне море було то озером, то морем.

Близько 50 млн. років тому, Чорне море було затокою величезного солоного океану Тетіс, який покривав своїми водами південь Європи і північ Африки. Названий він був на честь дочки царя морів Тетіди (або Фетіда). Коли під впливом потужних геологічних сил над поверхнею океану піднялися гірські ланцюги (Балкани, Карпати, Кримські і Кавказькі гори, Памір), океан роздрібнився на ряд окремих морів: Середземне, Чорне, Мармурове, Азовське, Каспійське, Аральське. Періодично ці моря з'єднувалися і відокремлювалися, утворювалися нові моря.

Останнє приєднання  Чорного і Середземного моря відбулося приблизно 7500 тисяч років тому і носило катастрофічний характер. Найсильніший землетрус розколов сушу. Виник сучасний проток Босфор. Величезні маси солоної середземноморської води потекли в улоговину Чорного моря, яке в той час являло собою найглибше на Землі прісноводне озеро, викликаючи загибель величезної кількості прісноводних мешканців. Їх загинуло так багато, що розкладання залишків їх організмів в глибині моря, позбавлених кисню, створило той первісний запас сірководню, який продовжує існувати досі. Чорне море стало «Морем мертвих глибин».

Історики вважають, що весь цей катаклізм відбувався на очах людей, які тут мешкали. Чи не ці події є всесвітнім потопом? Адже як відомо, Ной причалив свій ковчег до Кавказької гори Арарат, яка тоді цілком могла виглядати як острів в бурхливому потоці злиття двох морів.

 

  Історія походження назви Чорне море.

У давнину воно називалося понтичним морем або просто Понтом. У VI столітті до н.е. греки називали його Понтом Аксинським - Морем негостинним, пізніше, в V ст. до н.е. стали називати його Понтом Евксинським - морем Гостинним. Називали його і по імені народів, які населяли його берега - морем Таврійським, Скіфським, Сурозьким, Грецьким, Руським. З письмових джерел відомо, що з XIII в. мореплавці і купці Південної Європи називали море Великим і Чорним, Турки називали його Кара Деніз - море Чорне, носило воно ім'я Мавр Таласса.

Вперше справжня назва Чорного моря зустрічається в літописах XIII століття.

Існує кілька версій, чому море назвали Чорним.

Турецька гіпотеза. Згідно історичної гіпотези, сучасну назву Чорного моря дали турки та інші завойовники, що намагалися підкорити населення побережжя моря. На берегах вони зустрічали запеклий опір з боку черкесів, адигів та інших племен, за що і прозвали море Кара Деніз - Чорним, негостинним.

Гіпотеза моряків. З точки зору моряків, море називається Чорним через сильні шторми, під час яких вода в морі темніє. Правда, сильні шторми на Чорному морі бувають рідко, і сильне хвилювання (більше 6 балів) теж - не частіше 17 днів в році. А зміна кольору води характерна для будь-якого моря, не тільки для Чорного. Стверджують також, що море могли назвати Чорним через чорний мул, який залишається після шторму на березі. Але мул цей швидше сірого, ніж чорного кольору.

Гіпотеза гідрологів. За версією гідрологів, море називається Чорним тому, що будь-які металеві предмети, опущені на велику глибину, піднімаються на поверхню почорнілими. Причина - сірководень, яким насичена чорноморська вода на глибині понад 200 м.

Через сірководень Чорне море ще називають морем мертвих глибин. Вся справа в тому, що вода там перемішується погано, і на дні накопичується сірководень. Це продукт життєдіяльності бактерій, які у великій кількості мешкають в глибині. Вони розкладають трупи тварин і рослин. Починаючи з глибини 150-200 м ніякого іншого життя в Чорному морі немає. За мільйони років бактерії накопичили понад мільярд тонн сірководню.

Єдиної наукової теорії з цього питання немає.

 

 Яка риба водиться в Чорному морі?

Чорне море населяють понад 200 видів риб, з них 30 - цінні промислові, такі як хамса, шпрот, тюлька, оселедець і бички. Найбільша чорноморська риба - білуга, один з семи представників осетрових у Чорному морі.

Щорічно з моря виловлюють велику кількість риби, половина всього вилову припадає на Туреччину. Основою рибальства стали хамса, кефаль, піленгас і хижий молюск рапана.

Внаслідок перелову з Чорного моря вже зникли тунець і скумбрія, а осетрові перебувають на межі вимирання, їх вилов заборонений у всіх чорноморських державах, але браконьєри постійно порушують цю заборону. Стрімко зменшуються запаси камбали калкана і катрана, їх деякі причорноморські країни також заносять до Червоної книги.

Всього в Чорному морі живе майже 5600 видів живих організмів, що майже в два рази менше, ніж в сусідніх морях. Причина цього в низькій солоності і в холодному кліматі.

У Чорному морі водяться три види дельфінів – афаліна, білобочка і морська свиня (азовський дельфін). Вага новонародженого дельфінятка афаліни 11-12 кг; за добу афоліна поїдає до 30 кг риби; максимальна швидкість дельфінів складає 30 км/г; самці дельфінів здатні дарувати самкам букет водоростей.

Акулу-катрана використовують у фармакології, їх жир має цілющі властивості, а речовина яка міститься в їх печінці, може вилікувати деякі форми раку.

У Чорному морі живуть східноєвропейські тюлені або тюлені-монахи. У минулому колонії цих тварин були на острові Зміїний і на південному березі Криму, зараз невеличка кількість живе в Болгарії.

Найяскравіша рибка – червоний троєпер. Ці риби воліють жити на зарослих водоростями вертикальних скельних стінах, по яких вони перебігають на «лапах» - окремих грудних плавниках.

Серед планктонних водоростей, що мешкають в Чорному морі, є дуже надзвичайний вид - ночосвітка. Вона має можливість фосфоросціювати, і саме через неї в серпні море світиться.

 

 Чи збільшується Чорне море?

Гори навколо Чорного моря постійно зростають, а море збільшується в розмірах. Втім, зростання гір не перевищує кількох сантиметрів за століття, а от море кожні 100 років збільшується на 20-25 см. Так що Одеса та інші причорноморські міста цілком можуть розділити долю затопленої Ольвії, правда, може статися це не за рік і навіть не за сто, а за кілька століть.

 

Чи є проблеми у Чорного моря?

 Чорне море — вразливіше порівняно з іншими морями. По-перше, воно майже закрите, тому все сміття, що потрапляє до нього переважно з річок, у ньому й залишається. По-друге, через те, що шар сірководню займає маже 87% об’єму моря, життєвий простір для існування морських мешканців обмежений.

Стан води в Чорному морі далекий від ідеалу. З комунальними та промисловими стічними водами туди потрапляють антибіотики, пестициди, масла.... Величезна проблема - пластик.  У Чорному морі є майже вдвічі більше сміття, ніж у Середземному – ці дані зроблені на основі досліджень, проведених у 2017 року у морі.  ЄС заявляє, що 83 відсотки морського сміття складає пластик: «а саме пляшки, обгортки від цукерок і пакети», а сьогодні існує нова загроза, в зв’язку з пандемією коронавірусу Covid-19, масове носіння масок призведе до нової екологічної проблеми - поліпропілен, який входить до складу масок і рукавичок, розкладається по 450 років - це екологічна бомба уповільненої дії для навколишнього середовища та водойм.       

Води Чорного моря поки що ховають у собі весь цей непотріб – і ми можемо і далі милуватися водоймою. Поки що… 

 

 Що кожен із нас може зробити для порятунку Чорного моря?

     - не кидайте пластикових пляшок, маски та гумові рукавиці у водойми, а побачивши, витягніть ці речі з води і віднесіть до сміттєвого бачка чи віддайте на утилізацію;

     - організовуйте акції та беріть участь у прибиранні прибережних територій річок та моря;

     - не викидайте засоби особистої гігієни (вушні палички, лінзи тощо) у каналізацію – через неї вони легко потрапляють до річок, а з них – до моря;

     - обирайте засоби для прання без вмісту фосфатів;

     - не будьте байдужими, коли  знаєте про факти скидання неочищених стічних вод.

 

 Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.

2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».

12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.  У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду. 

15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

https://znayshov.com/News/Details/den_ukrainskoi_pysemnosti_ta_movy_materialy_do_sviata