Щороку 22 січня в Україні відзначають День соборності. Цього дня в 1919 році відбулося об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну державу. Розповідаємо, що це за свято і чому воно має велике значення для сучасної України.

Історична довідка

Об'єднанню УНР і ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 Четвертого універсалу Центральної Ради, згідно з яким Українська Народна Республіка стала суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено дещо пізніше: в листопаді 1918 року. А вже 22 січня 1919 року відбулося офіційне об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу.

"Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України - Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Україна) і Наддніпрянська велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – говорилося в тексті Універсалу про об'єднання.

Державний кордон Української Народної Республіки на день злуки 22 січня 1919 був значно довшим за сучасний. У 1919 році до складу УНР входили українські етнічні землі: Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії), Берестейщина і Гомельщина (Білорусь), Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина), Мармарощина, Південна Буковина (Румунія), Придністров'я.Вперше День соборності святкувався 22 січня 1939 року в місті Хуст. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення з участю 30 тис. осіб.

У цілому у період радянського режиму День соборності практично не святкувався і вважався "контрреволюційним святом". 

Офіційним святом День соборності став після указу президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року. У грудні 2011 року тодішній президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня та заснував День соборності і свободи 22 січня. За три роки в листопаді 2014 року чинний глава держави Петро Порошенко заснував День гідності і свободи 21 листопада, повернувши 22 січня святкування Дня соборності.Основною традицією під час святкування Дня соборності є живий ланцюг. Історія цієї традиції бере свій початок із 1990 року, коли жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату.

З 2000-х років у Києві щорічно вибудовують живий ланцюг вздовж мосту Патона, який з'єднує лівий і правий берег столиці, у такий спосіб символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України. Всі охочі долучитися до дійства беруть із собою державні жовто-блакитні прапори і просто приєднуються, ставши частиною ланцюга.

Окрім цього, 22 січня в Україні заведено покладати квіти до пам'ятників Грушевському і Шевченку, а також інших видатних діячів в історії України, зокрема учасників Революції гідності та бойових дій на сході країни.

 

21 січня світ святкує Міжнародний день обіймів. За традицією, у цей день можна обіймати всіх, навіть незнайомців.

Хоча свято і досить молоде, але є вкрай корисним. У світі є тенденція до зменшення фізичного контакту, а він є необхідний для психологічного і фізичного здоров'я.

Святкують День обіймів і в Україні, хоч це і не є офіційним святом.

Це добре свято було засновано в 1986 році в США, а потім швидко поширилося на всі регіони світу. Кажуть, що придумали це свято студенти. І відповідно до цього свята, обійняти по-дружньому в цей день можна навіть незнайому людину. Важливо також зазначити, що є ще один День обіймів, що відзначається щорічно.

10 причин, чому обійми корисні

За словами вчених, правильні глибокі обійми, коли серця двох людей немов торкаються один одного, приносять неабияку користь, а саме:

1. Обійми викликають відчуття довіри та безпеки. Це допомагає поводитись більш впевнено та відкрито.

2. Обійми здатні підвищувати рівень гормону, який допомагає позбутись відчуття самотності та гніву (окситоцину).

3. Довгі обійми сприяють виділенню гормону щастя (серотоніну). Саме завдяки ньому у людини піднімається настрій і з'являється відчуття щастя.

4. Обійми зміцнюють імунну систему.

5. Обійми здатні підвищувати самооцінку. Коли наші рідні обіймають нас, то проявляють не лише свою любов, а й показують те, що ми — особливі. Такі відчуття та асоціації притаманні кожній людині ще з дитинства.

6. Завдяки обіймам розслабляються м'язи, знімається напруга та стрес, а також — втамовується біль.

7. Обійми позитивно впливають на нервову систему, заспокоюючи її та покращуючи емоційний стан людини.

8. Обійми вчать нас дарувати та приймати, адже в будь-якому з цих випадків ви почуватиметесь краще.

9. Дія обіймів схожа на медитацію та сміх. Вони вчать нас відпускати погане і насолоджуватись теперішнім моментом; допомагають об`єднати серце, почуття та дихання.

10. Енергія, якою між собою обмінюються люди, обіймаючи один одного, — це внесок в їхні стосунки. Він спонукає до співчуття та розуміння. Це той випадок, коли 1+1=3, тому що приходить розуміння, що ціле — більше, ніж сума його частин. І ця взаємодія, найімовірніше, приведе до безпрограшних результатів.

"Для виживання людині потрібно, щоб її обнімали 4 рази на день, 8 раз — для підтримки, і 12 — для особистого зростання та розвитку", — американський психолог Вірджинія Сатир

Не потрібно чекати відповідного моменту, щоб обняти близьку людину! Робіть це кожного разу, коли є нагода, адже обійми дарують радість та відчуття того, що людину люблять та турбуються про неї.

 

Кожен день має свою історію, сповнений цікавими фактами та подіями, які відбувалися у різні роки. 

Прикмети дня

20 січня відзначається Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Цей день є кінцем святок: “Іван Хреститель свята відвів”. Якщо цього дня стояла ясна і холодна погода, то літо очікувалось засушливе, а похмура і сніжна — натякала на рясний урожай. До 20-го січня закінчувались Богоявленські морози, і хоча попереду ще була майже половина зими, люди вже жили в очікуванні тепла: “Тріщи, мороз, не тріщи — минули Водохрещі: дуй, хурделиця, не дуй — на Великдень пішло”.

 Англійський письменник, поет і драматург  Алан Александр Мілн. 

Народився 18 січня 1882 року в Кілберні, Лондон, Великобританія. Повне ім'я - Алан Александр Мілн. 

Вчився в невеликій приватній школі, власником якої був його батько, Джон Мілн. Одним з його вчителів в 1889—1890 був Герберт Уеллс. Потім поступив у Вестмінстерську школу, а потім в Трініті-коледж Кембріджа, де з 1900 по 1903 рік вивчав математику. 

Будучи студентом, він писав замітки в студентську газету "Grant". Зазвичай він писав разом зі своїм братом Кеннетом, і вони підписували замітки ім'ям АКМ. Роботи Мілна були помічені, і з ним став співпрацювати британський гумористичний журнал "Панч", згодом Мілн став там асистентом редактора. 

В 1913 році Мілн одружився на Дороті де Селінкурт, в 1920 році у них народився єдиний син — Крістофер Робін Мілн. Писати історії про Вінні-Пуха Мілн почав для свого сина. До виходу в світ книг про Вінні-Пуха Мілн вже був досить відомим драматургом, проте успіх Вінні-Пуха придбав такі масштаби, що інші твори Мілна зараз практично невідомі. 

Перша книга про Вінні Пуха була опублікована в 1926 році, а друга - "Будинок на Пуховому узліссі" в 1928 році. Книга Мілна "Світ Пуха" виграла премію Lewis Carroll Shelf Award в 1958 році. 

Мілн брав участь в Першій світовій війні як офіцер британської армії. Пізніше він написав книгу "Світ з честю", в якій засуджував війну. 

Алан Мілн помер 31 січня 1956 року. Після смерті письменника, його вдова продала права на Вінні Пуха компанії Walt Disney.