«Для України Драгоманов справді був тим «апостолом правди і науки», що його з такою тугою виглядав перед смертю Шевченко.» С. Єфремов

30 вересня – 180 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова.

Могутня й неординарна, складна й суперечлива постать вченого Михайла Петровича Драгоманова завжди була у центрі громадського  й культурного життя  українського народу у Російській імперії. Людина широких інтересів і глибокої ерудиції, Михайло Драгоманов викликав захоплення та повагу сучасників. Щирий демократ та гуманіст, він понад усе ставив інтереси людини, її свободу і права, національні інтереси рідного народу. Михайло Петрович став видатним вченим-істориком і філософом, етнографом і фольклористом, літературознавцем і культурологом. Значну увагу він приділяв справі видання українських авторів, які потрапляли у немилість до чиновників різного ґатунку у Російській імперії тільки за те, що були українцями і не цуралися рідної мови і культури. Михайло Драгоманов був талановитим народним просвітителем і наставником цілих поколінь молодих вчених та педагогів. Сильний духом, він став ідейним натхненником багатьох великих українців, зокрема Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова та інших. 

Учні 10-11класу переглянули відео " Михайло Драгоманов-Сила України".

 29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. 

Бабин яр став символом людської трагедії,страждань мирного населення під час війни.80-річчя трагедіїї Бабиного яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту,але й вшанувати героїв опору нацизму,Праведників світу.

Сьогодні бібліотеку відвідали учні 10-11 кл.вони ознайомилися з інформацією про трагедію Бабиного яру та переглянули відеоролик "Бабин яр:без права на існування".

 

 22 вересня – День партизанської слави

22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.

Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».

Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001. Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

На території Миколаївської  області розгорнулася підпільна і партизанська боротьба. Умови, в яких жителі Миколаївщини піднялися на боротьбу з окупантами були тяжкими: на території області розташувалася велика кількість військових частин, штабів, аеродромів, баз. У Миколаєві був штаб спеціальних військових з'єднань, спеціальних частин СС, поліції.

Незважаючи на ці умови, у Миколаєві, Первомайську, Казанківському, Баштанському, Березнегуватському, Кривоозерському, Доманівському районах були організовані і діяли партизанські загони і підпільні організації. В Арбузинському, Врадіївському, Жовтневому, Новоодеському, Миколаївському, Братському, Вознесенському діяли підпільно-патріотичні групи.

Більшість підпільних груп і партизанських загонів створювали військовослужбовці Червоної Армії, які опинилися в оточенні або, потрапивши в полон, змогли вирватися з фашистських таборів, а також місцеві активісти: комуністи, комсомольці, просто антифашистсько налаштовані громадяни.

Найбільш відомими підпільні організаціями на Миколаївщині є: "Миколаївський центр" у м. Миколаїв на чолі з В.О.Лягіним, куди входили групи А.Палагнюка (Андрєєва), В.Бондаренка, П.Защука, М.Комкова та ін., підпільна молодіжна організація "Партизанська іскра" у с. Кримка Первомайського району на чолі з В.С.Моргуненком, підпільні групи на території Жовтневого району на чолі з Т.М.Морозовим, підпільні загони у селах Богданівка і Доманівка, очолювані А.Т.Мазепою, партизанський загін, створений на території Казанківського району під головуванням Г.М.Седнєва.

 В серпні вся Україна святкувала 30 років Незалежності нашої держави,Тузлівська бібліотека не залишилася осторонь цієї події. Були організовані книжкові виставки: для дітей " Україна є,Україна буде."та для широкого кола читачів " Україна:вчора,сьогодні,завжди". 

Вихованці дитячого садка "Вишенька."завітавши до бібліотеки дізналися що державний прапор є символом суверенітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.А також діти ознайомилися з іншими державними та народними символами України.