2 квітня - міжнародний день дитячої книги
5 дитячих книжок, які сподобаються дорослим
«Маленький принц», Антуан де Сент-Екзюпері
Окей, ми знаємо, що це трохи чітерство включати таку популярну книгу у наш список. Але ж книга добра! І для дітей, і для дорослих вона розкривається з різних сторін. Одна історія про Маленького принца та його троянду може зворушити, розсмішити та проронити скупу сльозу, як у 5-річного, так і у 45-річного. Якщо ви дорослий, який читав цю книгу ще у далекі шкільні часи — ось він, шанс перечитати класику і трохи пофілософствувати про її суть. Якщо ви збираєтесь читати книгу з дитиною — шанс побачити історію її невинними, незатьмареними очима і знову проронити сльозу.
«Даруйте мені, дітки, що я присвятив цю книжку дорослому. У мене дуже поважне виправдання: той дорослий — мій найкращий приятель. Є й друге виправдання: той дорослий може зрозуміти все на світі, навіть дитячі книжки» — пише Екзюпері у передмові.
Сюжет
Пілот здійснює вимушену посадку в пустелі Сахара і зустрічає одного незвичайного та загадкового хлопчика — принца з іншої планети — астероїда B-612. Маленький принц розповідає про свої пригоди на Землі, говорить про дивовижну троянду, яку залишив на своїй малій планеті, про своє життя на астероїді, де є три вулкани. Він проводить час, приводячи до ладу свій астероїд, виполюючи баобаби, які намагаються глибоко прорости і заполонити всю планету.
«Чарівник Смарагдового міста», Олександр Волков або Френк Баум (на ваш смак)
Та історія, що в дитинстві чіпляла за всі струни вашої душі, бо підіймала такі питання як дружба, сміливість, вірність і важливість мрії. Ну типу, ви що, не згадуєте зі щемом у серці моменти про Опудало, що хотіло відчувати любов? А в нього просто не було чим…
Ще до написання Гаррі Поттера Еллі перемагала злих чарівників у компанії вірних друзів, стикалась з дивовижними тваринами і ситуаціями. Ми вказали одразу двох авторів цієї книги, бо книга Волкова — це перероблена версія роману Баума. Можливо, навіть цікавіше буде прочитати обидві казки — наче новий фільм у знайомій франшизі — цікаво дізнатись, що змінили, що залишили, що додали й так далі.
Сюжет
Дівчинка Еллі зі штату Канзас та її вірний песик Тотошко потрапляють до Чарівної країни. Буревій, викликаний злою чарівницею Гінгемою, переніс будиночок-фургон з Еллі та Тотошком через Велику пустелю та високі гори. Повернути дівчинку у Канзас може лише великий чарівник Гудвін зі Смарагдового Міста.
Серія книг про Мумі-тролів, Туве Янссон
Вибрати серед величезної серії добрих, смішних, дещо іронічних казок лише одну дуже важно. Тому рекомендуємо читати всі! Цікавий історичний факт: першою виданою книгою про тролів була «Маленькі тролі і велика повінь», але світову популярність завоювала друга книга Янссон про дивовижних звірів — «Комета прилітає». Чому ми рекомендуємо її дітям? Це перший великий книжковий Всесвіт чарівних, незвичних і смішних Мумі-тролів, що захоплює увагу з першої сторінки.
Книги вчать толерантності, дружності та налаштовують на оптимістичний погляд до життя. Для самих маленьких — є варіанти з малюнками, в які майже неможливо не закохатись. Для дорослих в нас ті самі причини почати знайомство з книгами Янссон. У мумі-тролів немає політики, релігії, нема потреби ходити на роботу та паритись через зарплатню. Утопія! Вони п'ють ароматну каву, сміються, приймають гостей, безмежно люблять свою сім'ю. Словом, ведуть цілком богемний спосіб життя. Бавляться і чілляться ото собі в Мумі-долині, що, до речі, змальована зі спогадів Туве про своє неймовірно щасливе дитинство неподалік від Фінської затоки.
«Ніколи не станеш по-справжньому вільним, якщо будеш надмірно ким-небудь захоплюватися», — кажуть розумні мумі-тролі в якійсь з книжок. Ще вас треба вмовляти? Ми вже замовляємо собі колекцію всіх книг!
Сюжет
Одного разу фінська письменниця та ілюстратор Туве Янсон вигадала світ дивовижних істоток — і назавжди стала улюбленою казкаркою дітей усього світу. Ось перед вами перша повість про дивовижних маленьких істот, що населяють Долину Мумі-тролів. Разом із ними читачі переживуть незвичайні пригоди, у яких завжди перемагають дружба, відвага і любов.
«Вафельне Серце», Марія Парр
Якщо вже трохи набридла перерахована вище класика, вам гарантовано сподобається ця новенька та свіженька книга Марії Парр. Це тепла книга про дружбу, скандинавську природу та історію 9-річного хлопчика і його подругу. Головні герої вештаються собі вигадуючи різні дивовижні заняття, спілкуються і відкривають світ навколо себе. Багато читачів порівнюють книгу з Пеппі Довгапанчохою, що трохи виросла і знайшла друга. Тому тут є все, що так подобається дітям, і дорослим — пригоди, дружба, смішні історії, тепла атмосфера, дитинство, зворушливі моменти. Ідеальна книга для холодного, зимового дня під ковдрою з гарячим какао в руці.
Сюжет
У цій історії перед читачами відкривається життя маленького норвезького містечка. Саме там, в невеликій бухті живуть двоє дітей, хлопчик Трілле і дівчинка Лена. У двох друзів, що не день, то нова пригода, з якої їм доводиться вибиратися. Серед усього різноманіття речей і захоплень, які їх об'єднують і роблять друзями, є і велика любов до вафель.
«Мій дідусь був черешнею», Анджела Нанетті
Ще одна новинка у світі книг для дітей, що так сподобались дорослій аудиторії. Книга, написана італійською письменницею, увійшла в список видатних книг та номінована на премію Г. Х. Андерсена.
Книга зворушлива, проста і дуже добра. В ній розповідається про наш буденний світ очима маленького хлопчика Тоніно. Вона розповість дорослим та дітям про важливість спілкування з дідусями та бабусями; навчить цінувати родину і час, що ми проводимо у сімейному колі; навчить співчувати, сміятись і нагадає про безтурботність нашого життя. У такій, здається, простій книзі, підіймаються дуже не прості теми: смертність, старість, розлучення, вірність родині та сім'ї. Може й на сльозу пробити в деяких моментах, тож будьте готові! І, за словами читачів, це буде краще, що ви прочитали у цьому році.
Анотація
Ця книга — родинна історія хлопчика Тоніно, розказана від його імені. У Тоніно велика сім'я: дідусь Оттавіано і бабуся Теодолінда живуть у селі, дідусь Луїджі і бабуся Антоньєтта — у місті. «Міські» дідусь із бабусею разом зі своїм псом Флопі жили у тій же багатоповерхівці, що й родина Тоніно, тож хлопчик бачив їх щонайменше чотири рази на день. «Сільські» бабуся і дідусь зовсім не такі, як «міські»: «по-перше, замість собаки вони мали гусей і курей; по-друге, не ходили чотири рази на день з ними гуляти; і, по-третє, жили не вгорі над нами, а за сорок кілометрів, тому бачив я їх, у кращому разі, двічі на місяць».
Ну от і все, книжні друзі, зустрінемось у наступній книжній добірці. Читайте!
Цікаво.
ВідповістиВидалити